Справа № 320/2291/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головенко О.Д., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
30 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 повернуто позовну заяву позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просив суд скасувати наказ від 28.01.2020 № 26 в частині звільнення з лав Збройних Сил України, зобов'язати поновити на займайній посаді, виплатити середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, сплативши з цих сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнути моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України, та запропоновано позивачу, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:
- обґрунтованого розрахунку про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., а також додаткові письмові обґрунтування щодо міркувань з яких позивач виходив визначаючи розмір моральної шкоди, та якими саме доказами підтверджується заявлена сума;
- докази коли саме позивачем було отримано спірний наказ та у разі пропуску строку звернення до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку;
- уточнену позовну заяву (два примірники), в якій позивачу необхідно вказати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначити докази, які підтверджують вказані обставин;
- копію паспорта громадянина України.
Так, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не отримано копію вищезазначеної ухвали суду першої інстанції з ухвалою суду від 12.02.2020 року. Зазначене підтверджується конвертом, з поштовою відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», який повернувся на адресу суду.
Поштове відправлення направлялось за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Тобто, адреса, на яку судом скеровано ухвалу про залишення позовної заяви без руху, збігається з адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.
З огляду на зазначені обставини колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року про залишення без руху позовної заяви вважається належним чином врученою позивачу за аналогією права ч.11 ст. 126 КАС України.
У свою чергу, ч. 11 ст. 126 КАС України визначено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, яким визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, а саме щодо повернення позовної заяви з огляду на наступне.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем позовну заяву подано до суду першої інстанції 05.03.2020 року, що підтверджується конвертом, який міститься в матеріалах справи (а.с.3).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України, та запропоновано позивачу, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви.
Тобто, строк виконання вказаної ухвали суду першої інстанції припадав на встановлення карантину на території України в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Між тим, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги правові положення визначні п. 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), установлено з 12 березня до 11 травня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши, зокрема проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3.
Відповідно до п. 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Як вбачається з ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року, судом надано позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Проте, судом першої інстанції протиправно не враховано виключення обрахування строків, передбачених п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Тобто, строк виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року мав бути автоматично продовжений на строк дії карантину.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції, станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали, про повернення позовної заяви позивачу, адже 28.05.2020 року застереження, визначені п. 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, були чинними та законними.
Отже, враховуючи вищезазначені правові положення та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання скаржника, як на підстави скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року про повернення позовної заяви, а саме на злочинну бездіяльність працівників пошти, оскільки вказані обставини не підтверджуються належними доказами.
Також, безпідставними є посилання апелянта на те, що судом першої інстанції протиправно надано останньому 5 днів на усунення недоліків, оскільки з ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року про залишення без руху позовної заяви вбачається, що судом позивачу надано десятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.
З урахуванням вищезазначених правових норм та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі. У зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу судді суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 30.09.2020 року