Суддя-доповідач: Епель О.В.
30 вересня 2020 року Справа № 826/12171/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Степанюка А.Г., Федотова І.В., перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків скарги та про відстрочення сплати судового збору і матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2016 № 0003801306 та № 0003811306, якими позивачу визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 190 689,88 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року адміністративний позов було задоволено.
У листопаді 2019 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року було залишено без руху.
Далі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто внаслідок не усунення її недоліків.
31 січня 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та несплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотань апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, відстрочення сплати судового збору та продовжено йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Від апелянта повторно надійшло клопотання про понволення строку на апеляційне оскарження, відстрочення йому сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в яких апелянт просить відкрити апеляційне провадження та зазначає, що він має конституційне право на звернення до суду з апеляційними та касаційними скаргами і що за відсутності в нього можливості оскарження судового рішення Державний бюджет України може понести значних втрат, а також зазначає, що він є бюджетною установою і тривалий час не міг сплатити судовий збір.
Перевіривши зазначені клопотання, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, як вже зазначалося судом, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.
Отже, у даному випадку відсутні достатні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Крім того, апелянт вже звертався з аналогічними клопотаннями і йому вже було продовжено строк на усунення недоліків його скарги. Повторне продовження цього строку призвело б до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги.
Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для повторного продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення строків, які були продовжені у зв'язку із запровадженням карантину, 06.08.2020.
Станом на 30.09.2020, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено і судовий збір за її подання не сплачено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків скарги та про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: