Суддя-доповідач: Епель О.В.
30 вересня 2020 року Справа № 826/6344/16
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги і матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2016 № 0000014000, № 0000024000, якими позивачу визначено грошове зобов'язання у загальному розмірі 8 583,40 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року адміністративний позов було задоволено.
У травні Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та про звільнення від сплати судового збору, у задоволенні яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року було відмовлено.
Від апелянта повторно надійшли клопотання про визнання поважною причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження та його поновлення, в якому апелянт зазначає, що він має конституційне право на звернення до суду з апеляційними та касаційними скаргами і що за відсутності в нього можливості оскарження судового рішення Державний бюджет України може понести значних втрат, а також зазначає, що він є бюджетною установою і тривалий час не міг сплатити судовий збір та, крім іншого, просить продовжити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Перевіривши зазначені клопотання, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, викладені в цьому клопотанні, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, як вже зазначалося судом, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Крім того, у даному випадку судова колегія також не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Разом з тим, апеляційний суд установив, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом було надано апелянту строк для усунення її недоліків - десять днів, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім іншого, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення строків, які були продовжені у зв'язку із запровадженням карантину, 06.08.2020.
Однак, станом на 30.09.2020, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено і судовий збір за її подання не сплачено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: