01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Рідзель О.А.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
29 вересня 2020 року Справа № 580/1689/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України
в Черкаській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та відмові у здійсненні перерахунку з 05.03.2019 пенсії позивачу згідно поданої ним заяви від 25.03.2020;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05.03.2019, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та враховуючи довідку ГУ ДФС у Черкаській області із супровідним листом від 13.01.2020 № 308/23-00-05-41 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з урахуванням таких складових грошового забезпечення як: посадового окладу в розмірі 5500,00 грн.; окладу за військове звання підполковник, що становить 1410,00 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень 12,72 відсотків від посадового окладу, що становить 699,60 грн.; премії в розмірі 36,95 % від посадового окладу 2032,25 грн., усього 12405,85 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Черкаській області (із супровідним листом від 13.01.2020 №308/23-00-05-041), із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (12,72%) в сумі 699,60 грн., та премії (у розмірі 36,95%) в сумі 2032,25 грн.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Черкаській області (із супровідним листом від 13.01.2020 №308/23-00-05-041), із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається пенсія: посадового окладу 5500,00 грн., окладу за спеціальним званням підполковник 1410,00 грн., надбавки за стаж служби (40%) 2764,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (12,72%) 699 грн. 60 коп., премії (36,95%) 2032 грн. 25 коп., усього 12405,85 грн.;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно), з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
09.07.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Смаглія В.М. про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі № 580/1689/20, в якій він просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь позивача понесені ним витрат на професійну правничу допомогу, надану на підставі договору б/н від 27.04.2020, у сумі 5255,00 грн.
Зазначена заява вмотивована тим, що під час ухвалення рішення в цій справі по суті заявлених позовних вимог судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
За результатами розгляду зазначеної заяви судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення від 22.07.2020, яким відмовлено в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи таке додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перелік послуг, вказаний у первинних документах, поданих позивачем на підтвердження заявлених ним витрат на правничу допомогу, не відповідає даним матеріалів цієї судової справи, і що заява позивача є необґрунтованою в частині щодо присудження витрат на правову допомогу за рахунок відповідача.
Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати його та ухвалити постанову про задоволення його заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, наполягаючи на тому, що ним надано всі необхідні докази, які повністю підтверджують понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в цій справі та їх обґрунтованість.
В обґрунтування своєї правової позиції апелянт також посилається на практику Верховного Суду.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що додаткове рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а додаткове рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з частин третьої та п'ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.
Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Обставини, установлені судом апеляційної інстанції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що між позивачем і адвокатом Смаглійом В.М. укладено договір про надання правничої допомоги від 27.04.2020, у п. 4.2.1 установлено мінімальну суму оплати авансового платежу винагороди адвоката за цим договором 5255,00 грн. з розрахунку 2102,00 грн. х 50% х 5 годин /т.1 а.с.16-17/.
За попереднім розрахунком витрат на правничу допомогу, що міститься в пункті 4 вказаного договору, витрати на правничу допомогу в цій справі включають:
- консультацію Замовника щодо предмету Договору, збирання та формування письмових доказів, складання позовної заяви та подання позовної заяви до суду - не менше як за 3 год. - 3153,00 грн.,
- представництво Замовника в суді першої інстанції, зокрема/але не виключно повне представництво інтересів Замовника в суді, та підготовку і подання, при необхідності, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснене по суті спору - не менше як за 2 год - 2102,00 грн.
Квитанцією від 27.04.2020 № 07-04/2020 підтверджується факт сплати позивачем адвокату 5255,00 грн. за надання правничої допомоги, згідно договору від 27.04.2020 /т.1 а.с.18/.
Аналізуючи заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в цій справі та досліджуючи документи, подані на їх підтвердження, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається і позивачем не доведено факту надання йому адвокатом в ході розгляд цієї справи в суді першої інстанції послуг з представництва його інтересів у суді, підготовки і подання відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень по суті спору та/або з готування інших документів, тобто не доведено факту надання послуг, за які позивачем заявлено витрати в розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально в частині суми 3153,00 грн., відповідають обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг), та є співмірними зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для позивача.
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши рішення суду першої інстанції у її межах, відповідно до статті 308 КАС України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та ухвалено додаткове рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - скасуванню, заява позивача про винесення додаткового рішення- задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 143, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 580/1689/20 - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 3153,00 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді: