01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
29 вересня 2020 року Справа № 620/1558/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі
за позовом Чернігівського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю
«Агрофірма» Товстоліс»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Історія справи.
Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма» Товстоліс» (далі - відповідач) про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Товстоліс» (р/р НОМЕР_1 , АТ «Укрексімбанк», МФО - 322313, код ЄДРПОУ - 33335732) в дохід Державного бюджету України (отримувач - УК у Чернігівському р-ні/Чернігівський р-н/50070000, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок UA778999980313141230000025522, код ЄДРПОУ - 38053813) адміністративно-господарських санкцій у сумі 60435,56 грн. та пені в розмірі 271,95 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протягом 2019 року створив робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформував Чернігівську районну філію Чернігівського обласного центру зайнятості про наявність вакантного місця, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема подав звіт за формою 3-ПН про наявність вакансії до центру зайнятості.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на тому, що відповідачем не було виконано покладеного на нього обов'язку щодо працевлаштування інвалідів.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агрофірма «Товстоліс» (код ЄДРПОУ - 33335732) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.07.2020.
26.02.2020 відповідачем до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 18 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 1087,84 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 60435,56 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 60435,56 грн..
Листом від 27.02.2020 № 03-201/314 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 60435,56 грн. за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у частині щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідачем зазначена сума санкцій сплачена не була, тому позивачем нараховано пеню, відповідно до облікової ставки, встановленої рішенням Правління Національного банку України від 23.04.2020 №289-рш, у розмірі 8% річних, що становить 271,95 грн. (8 х 120/100/365 = 0,03% х 60435,56 грн. = 18,13 грн. (розмір пені за один день) х 15 (кількість днів прострочення на день подання позовної заяви), та подано цей адміністративний позов.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в країні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок № 70), Порядком подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі - Порядком № 316).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 9, 10 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Пунктом 2 Порядку № 70 передбачено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону № 5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Пунктом 5 Порядку № 316 визначено, що Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Частинами 1, 2, 4 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 4 Закону № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.
Обов'язкова звітність із заробітної плати в Україні включає: 1) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (плаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1 ДФ (щоквартально); 2) звіт з ЄСВ до територіального органу ДФС України (щомісяця; 3) звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з обов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; 4) звіт до Фонду соціального захисту інвалідів (щорічно); 5) звіт з військового збору (щоквартально).
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, законодавством передбачено зобов'язання суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, створювати робочі місця для інвалідів та забезпечувати їх працевлаштування шляхом подання звітності за формою 3-ПН до відповідних центрів зайнятості. Невиконання цього обов'язку зумовлює накладення на суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, крім випадків, коли підприємством буде доведено вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем протягом 2019 року неодноразово (21.01.2019, 25.02.2019, 02.05.2019, 06.06.2019, 12.08.2019, 13.09.2019, 16.10.2019, 18.11.2019, 17.12.2019) подавалися до Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в яких повідомлялося про необхідність сприяння у працевлаштуванні на вакантне робоче місце «підсобний робітник» осіб з інвалідністю, що підтверджується копіями вказаних звітностей з відмітками про їх отримання відповідальною особою центру зайнятості, наявними в матеріалах справи
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач, крім подання вказаної звітності, добровільно звертався до Центру зайнятості із запитом щодо наявності осіб з інвалідністю, які потребують відповідного працевлаштування, вакансію для особи з особливими потребами підтверджував кожні 15 календарних днів.
Однак, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами цієї справи, листом Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 15.03.2020 № 379 на запит відповідача, було повідомлено, що в 2019 році направлення на заявлену вакансію не видавались у зв'язку з тим, що на обліку в центрі зайнятості не перебували безробітні громадяни з обмеженими фізичними можливостями, які проживають в с. Товстоліс та за рекомендаціями МСЕК можуть працювати на запропонованих вакансіях.
Крім того, протягом 2019-го року представник ТОВ «Агрофірма «Товстоліс» приймав участь в заходах з роботодавцями (семінари, ярмарки вакансій), організованих Чернігівською районною філією Чернігівського обласного центру зайнятості, на яких висвітлювались питання законодавчого забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, відповідач створив відповідні місця для працевлаштування інвалідів та вжив всі законодавчо передбачені та залежні від нього заходи для їх заповнення, а тому в даному випадку відсутні достатні правові підстави для притягнення його до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 (справа №820/2124/16), від 28.02.2018 (справа №807/612/16), від 26.06.2018 (справа №806/1368/17), від 11.09.2018 (справа №812/1127/18), від 19.12.2018 (справа №812/1140/18), від 31.01.2019 (справа №820/2267/17), від 28.05.2019 (справа №807/554/17), від 23.07.2019 (справа №820/2204/16), від 31.07.2019 (справа №812/1164/18) та від 29.04.2020 (справа №360/1833/19).
Доводи апелянта про те, що відповідачем не було виконано покладеного на нього обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, судова колегія відхиляє як необґрунтовані.
Твердження апелянта про те, що відповідач не повідомив у ЗМІ про наявність у нього вакантних посад для осіб з інвалідністю, судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідачем виконані вимоги Закону №875-XII щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а здійснення пошуку підходящої роботи покладено на Державну службу зайнятості, при цьому працевлаштування осіб з інвалідністю залежить від їх бажання працювати, наявних у такої особи кваліфікації та знань.
Посилання апелянта на лист Державної служби зайнятості від 14.09.2016 №ДЦ-01-6415/0/616, в якому вказано, що подання до служби зайнятості звіту за формою 3-ПН не можна вважати вжиттям роботодавцем всіх необхідних заходів для працевлаштування особи з інвалідністю, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, обов'язковим для застосування, та носить лише інформаційний та рекомендаційний характер.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, апеляційна скарга Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді: