01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Лисенко В.І.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
29 вересня 2020 року Справа № 640/1143/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2017 перерахунок і виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначення коефіцієнта страхового стажу для обчислення його пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а також з того, що після здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 її розмір всупереч приписам пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV зменшився з 11291,55 грн. до 10740,00 грн., але не внаслідок обмеження пенсії граничним розміром, а внаслідок її перерахунку в порядку пункту 4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.
Крім того, суд зазначив, що позивач у своєму позові не оскаржує дії або рішення пенсійного органу щодо нарахування пенсії із застосуванням вказаної величини, а лише просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, що суперечить завданням адміністративного судочинства, визначеним у статтею 2 КАС України, та способам захисту, передбаченим статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на тому, що при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач повинен був застосувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а не 1%, а також, що застосування відповідачем величину оцінки одного року страхового стажу 1%, а не 1,35%.
Також апелянт зазначає, що за період з 01.08.2017 по 31.07.2019 він в повному обсязі сплатив з власної заробітної плати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було порушено принцип верховенства права.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній до 01.10.2017, та обчислену з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески, та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення призначенням пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 01.10.2017 позивачу здійснено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,0 %.
Позивач, вважаючи, що його пенсія підлягає перерахунку і виплаті із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частинах другій і третій статті 22 Конституції України закріплено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 25 Закону № 1058-ІV розмір коефіцієнту страхового стажу, станом на час призначення позивачу пенсії, обраховувався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу (1,35%) за формулою наведеною в статті.
11.10.2017 набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV внесено зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, пункт 4 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.
Так, пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VІІІ (тобто до 11.10.2017), з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Відповідно до пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавець установив чітке розмежування щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та 1,35%: щодо пенсій, призначених за Законом № 1058-ІV, до 01.10.2017 - 1%, а з 01.10.2017 - 1,35%.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія за віком на підставі Закону № 1058-ІV позивачу призначена до 01.10.2017, а отже при її розрахунку підлягає застосуванню величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, за якої відповідачем здійснюється нарахування пенсії позивачу.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що норми п.п. 4-3 та 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, якими передбачено спірне розмежування величини оцінки одного року страхового стажу, неконституційними не визнавалися і у відповідача не було правових підстав їх не застосовувати.
Тож, доводи апелянта про те, що при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач повинен був застосувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а не 1%, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на вищезазначене.
Крім того, апеляційний суд також звертає увагу на те, що позивачем у своєму позові не оскаржує дії або рішення відповідача щодо нарахування пенсії із застосуванням вказаної величини, а лише просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, що суперечить завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України, та способам захисту, передбаченим ст. 5 КАС України.
Доводи апелянта про те, що за період з 01.08.2017 по 31.07.2019 він в повному обсязі сплатив з власної заробітної плати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення цього позову, оскільки такі обставини не є спірними у цій справі.
Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було порушено принцип верховенства права, судова колегія відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді: