Справа № 320/5004/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
29 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.
Пилипенко О.Є.
судді:Чаку Є.В.
за участю секретаря: Зуєнко Д.П.
за участю:
представник позивача Бурдейний П.В.
представник відповідача Поліщук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.20 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА-БУД" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення ,
ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА-БУД" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області №1252814/40709918 від 14.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 06.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 06.11.2018 (Договір підряду № 125 від 13.07.2018) в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області №1241279/40709918 від 31.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області №1241280/40709918 від 31.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області № 1241277/40709918 від 31.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області № 1245990/40709918 від 06.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 11.12.2018 (Договір підряду № 124 від 13.07.2018) в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено на направлено для реєстрації ПН.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи противоправні дії податкового органу щодо зупинення реєстрації РК на підставі критеріїв ризиковості, визначених інформаційними листами Державної фіскальної служби України, оскільки такі листи не є правовими актами, а вимога податкового органу у квитанціях щодо надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, вказана без зазначення чіткої ознаки ризиковості, така відмова є незаконною і необґрунтованою.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не врахував, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Водночас, установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави, що визначені ст. 52 КАС України, для здійснення заміни Головного управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, а ДФС України на її правонаступника - ДПС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА-БУД» та КП капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «ГОЛОСІЇВО-БУДІНВЕСТ» підписані однакові за формою та видами робіт - Договори підряду, а саме: 1) Договір підряду № 209 від 14.12.2018, 2) Договір підряду № 124 від 13.07.2018, 3) Договір підряду № 125 від 13.07.2018, 4) Договір підряду № 160 від 10.09.2018, 5) Договір підряду № 159 від 10.09.2018.
Згідно з даними Договорів підряду, позивач (у договорі - Підрядник) зобов'язувався виконати роботи передбачені у договорах, а Замовник (КП капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «ГОЛОСІЇВО-БУДІНВЕСТ») зобов'язався прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх вартість.
Роботи, що виконувалася Підрядником (позивачем) за даними договорами стосувалися ремонтних робіт, а саме:
1) Згідно Договору підряду № 209 від І4.12.2018 Підрядник виконав - Капітальний ремонт заміна вікон (1,2,3,12 під 'їзди) житлового будинку по вулиці Велика Васильківська, 114 в Голосіївському районі м. Київ;
2) Згідно Договору підряду № 124 від 13.07.2018 Підрядник виконав - Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Саксаганського, 65 в Голосіївському районі м. Київ;
3) Згідно Договору підряду № 125 від 13.07.2018 Підрядник виконав - Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вулиці Малевича Каземира, 53/30 в Голосіївському районі м. Київ;
4) Згідно Договору підряду № 160 від 10.09.2018 Підрядник виконав - Капітальний ремонт сходових клітин житлового будинку по вул . Сєченова, 7 в Голосіївському районі м. Київ;
5) Згідно Договору підряду № 159 від 10.09.2018 Підрядник виконав - Капітальний ремонт сходових клітин житлового будинку по вул. Сєченова, 10, корпус 2 в Голосіївському районі м. Київ.
Роботи за даними Договорами підряду (№ 209, 124, 125, 160, 159) були виконані Підрядником та здані Замовнику - Комунальне підприємство капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «ГОЛОСІЇВО-БУДІНВЕСТ», про що свідчать підписані сторонами Акти приймання виконання будівельних робіт, саме:
- Акт приймання виконання будівельних робіт № 1 від 27.12.2018 (по Договору підряду № 209);
- Акт приймання виконання будівельних робіт № 1 рід 11.12.2018 (по Договору підряду № 124);
- Акт приймання виконання будівельних робіт № 1 від 06.11.2018 (по Договору підряду № 125);
- Акт приймання виконання будівельних робіт № 1 від 27.12.2018 (по Договору підряду № 160);
- Акт приймання виконання будівельних робіт № 1 від 27.12.2018 (по Договору підряду № 159);
Після підписання між сторонами Актів приймання виконання будівельних робіт, Замовник - «Комунальне підприємство капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «ГОЛОСІЇВО- БУДІНВЕСТ» здійснив відповідну оплату на особовий рахунок ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» грошових коштів за виконанні роботи та відповідно до підписаних Договорів підряду, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.
Замовник здійснив оплату за виконану роботу згідно договорів підряду в наступних сумах: 1) Договір підряду № 209 від 14.12.2018 - сума, що становить: 453 299,21 грн, у тому числі ПДВ становить: 75 549,87 грн; 2) Договір підряду М124 від 13.07.2018 - сума, що становить: 810 313,38 грн, у тому числі ПДВ становить: 135 052,23 грн; 3) Договір підряду № 125 від 13.07.2018 - сума, що становить: 673 9 74,20 грн, у тому числі ПДВ становить: 112 329,03 грн; 4) Договір підряду № 160 від 10.09.2018 - сума, що становить: 264 381,02 грн, у тому числі ПДВ становить: 44 063,50 грн; 5) Договір підряду № 159 від 10.09.2018 - сума, що становить: 370 548,86 грн, у тому числі ПДВ становить: 61 758,14 грн.
ТОВ «ІНВЕСТИШЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - «МЕГА-БУД» згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні (далі - ПН до кожного Договору підряду (№ 209,124,125,160,159).
Позивачем складено та направлено наступні ПН для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН):
1) Договір підряду № 209 від 14.12.2018 - ПН № 2 від 27.12.2018;
2) Договір підряду № 124 від 13.07.2018 - ПН № 3 від 11.12.2018:
3) Договір підряду № 125 від 13.07.2018 - ПН № 3 від 06.11.2018,
4) Договір підряду № 160 від 10.09.2018 - ПН № 4 від 27.12.2018;
5) Договір підряду № 159 від 10.09.2018 - ПН№ 5 від 27.12.2018.
Після того як позивач направив відповідні ПН (№ 2, № 3 від 11.12.18, № 3 від 06.11.18, № 4, № 5) для реєстрації їх в ЄРПН ним було отримано п'ять Квитанцій про реєстрацію податковоїрозрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄДПН (далі - Квитанції) по кожній відправленій ПН.
У свою чергу, інформація у п'яти Квитанціях була абсолютно аналогічна. Згідно інформації зазначеної в отриманих Квитанціях направленої ДФС України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, на адресу ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД», документи прийнято, але реєстрація ПН зупинена.
Реєстрація ПН № 2 від 27.12.2018, ПН № 3 від 11.12.2018, ПН № 3 від 06.11.2018, ПН № 4 від 27.12.2018, ПН № 5 від 27.12.2018 в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. ПН/РК відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог передбачених у надісланих Квитанціях, позивачем засобами електронного зв'язку, а саме: через електронний кабінет платника подано податковому органу регіонального рівня (Комісії головного управлінь ДФС у Київській області) письмові пояснення, а саме: Повідомлення: № 1 (повідомлення від 02.08.2019 по ПН № 3, Договір підряду № 124 від 13.07.2018), № 1 (повідомлення від 29.07.2019 по ІТН № 2, Договір підряду № 209 від 14.12.2018), № 2 (повідомлення від 29.07.2019 по ПН № 5, Договір підряду № 159 від 10.09.2018) № 3 (повідомлення від 12.08.2019 по ПН № 3, Договір підряду № 125 від 13.07.2018), № 3 (повідомлення від 30.07.2019 по ПН № 4, Договір підряду № 160 від 10.09.2018) про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. У даних повідомленнях позивач надав свої пояснення по суті, а також долучив документи до повідомлення, що підтверджують реальність здійснення господарської операції між ТОВ «ІБК «МЕГА-БУД» та Комунальним підприємством капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «ГОЛОСІЇВО- БУДІНВЕСТ» по всіх вище зазначених Договорах підряду.
Позивач через електронний кабінет платника отримав п'ять рішень комісії регіонального рівня (Комісія головного управлінь ДФС у Київській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. У даних рішеннях було зазначено ідентичну інформацію проте, що позивачу ГГОВ «ІБК «МЕГА-БУД») відмовлено у реєстрації податкових накладних № 2, № 3 від 11.12.18. № 3 від 06.11.18. № 4. № 5.
У даних рішеннях комісії регіонального рівня була ідентична підстава відмови у реєстрації ПН, а саме: у рішеннях (рішення: 1241279/40709918; рішення: 1241280/40709918; рішення: 1241277/40709918; рішення: 1245990/40709918; рішення: 1252814/40709918) зазначено, що платником податку не надано копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. (далі-Порядок №117).
Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті З цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Таким чином, вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку № 117 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про; реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Згідно з пунктом 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Тобто, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків. достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну Фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.
Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Тобто, Єдиним документом, яким затверджені Критерії ризиковості платника податку платника податку і здійснення операцій, є лист ДФС України затверджений керівником Державної Фіскальної служби України 05.11.2018.
ДФС блокує господарську діяльність підприємства, беручи до уваги і посилаючись виключно на Лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04- 18 щодо Критеріїв блокування ПН/РК, який скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. (справа №640/1240/19).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії комісії ДФС України у даному випадку є протиправними, адже у зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН остання керувалась листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків». Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.
Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, а відтак не є джерелом права, відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у встановленому порядку. А тому Верховний Суд погодився із судами інших інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації ПН платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 95/99-99-07-18 та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже Товариством були надані первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податковий орган протиправно зупинив реєстрації РК, на підставі критеріїв ризиковості, визначених інформаційними листами Державної фіскальної служби України, які не є правовими актами, і вимога податкового органу у квитанціях щодо надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, вказана без зазначення чіткої ознаки ризиковості, то така відмова є незаконною і необґрунтованою.
Також суд першої інстанції правильно зауважив, що відповідно до норм ПК України та Порядку № 117 предмет стадії реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачає перевірку виключно електронної форми документа на дотримання формальних ознак, і не передбачає дії відповідача по перевірці змісту і правомірності господарських операцій за участю платника податку.
Відповідно податкові органи під час прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в обхід процедури проведення належних перевірок з наданням платнику податку права подати пояснення щодо змісту господарських операцій, та в обхід складання відповідних актів щодо фіктивності (безтоварності) господарських операцій, - не мають права відмовляти у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі власних висновків про фіктивність (безтоварність) господарських операцій.
Відповідач не може підміняти формальні вимоги щодо реквізитів податкових накладних/розрахунків коригування, своїми контролюючими дискреційними повноваженнями при здійсненні перевірки правомірності адміністрування оподаткування ПДВ платником податку, які можуть бути реалізовані виключно у спосіб визначений ПК України - через проведення податкових перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
судді:О.Є. Пилипенко
Є.В. Чаку