Справа № 640/19917/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.
29 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.
Глущенко Я.Б.
судді:Пилипенко О.Є.
за участю секретаря: Зуєнко Д.П.
за участю:
представника відповідача Данелюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.20 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,
ТОВ «Солом Трейд» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24 вересня 2019 року № 1287858/41139387 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2018 року № 9, датою її фактичного подання - 12 жовтня 2018 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 30 вересня 2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із наданням позивачем до контролюючого органу всіх необхідних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2020 року позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом. Проте, в порушення вимог податкового законодавства відповідачем прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Тому, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, санітарних паспортів на транспортні засоби, санітарних книжок для водіїв, інформацію щодо розрахунку вартості послуг та регістри бухгалтерського обліку, що не дало змогу підтвердити реальність здійснення господарських операцій, згідно з якими видані податкові накладні.
Позивач подав заяву, в якій виклав прохання розглядати справу без його участі.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Водночас, установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави, що визначені ст. 52 КАС України, для здійснення заміни Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, а ДФС України на її правонаступника - ДПС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Солом Трейд» направило до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 30 вересня 2018 року, яка виписана для покупця ТОВ «Київський пекарний дім» надання послуг перевезення на суму 228 089,84 грн, у тому числі податок на додану вартість у сумі 38 014,97 грн; згідно з квитанцією від 12 квітня 2018 року податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв'язку із тим, що «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 30 вересня 2018 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідачє вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З метою подальшої реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2018 року № 9 позивачем до контролюючого органу були направлені пояснення та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній від 21 вересня 2019 року, в яких надано пояснення з приводу реальності здійснення операції зазначеній у податковій накладній.
24 вересня 2019 року Комісією ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1287858/41139387 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 вересня 2018 року № 9 з підстав «Ненадання платником податку копій документів: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».
Вважаючи вказане рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики
За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 30 вересня 2018 року № 9 вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», також, зазначено, що «обсяг постачання товару/послуги 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку». Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, «достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».
Згідно з вимогами пп. 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Проте, відповідачами не надано пояснень та підтверджуючих доказів з приводу обставин, на підставі яких останні дійшли висновку про відповідність оскаржуваних податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.
Натомість, позивачем на підтвердження правомірності виписування податкової накладної надав на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ ТОВ «Київський пекарний дім» копії наступних документів:
договору від 08 лютого 2018 року № 01/18 на перевезення вантажів автомобільним транспортом;
банківської виписки з 12 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року;
акту звірки за період: лютий 2018 року по березень 2019 року;
маршрутних листів;
реєстри шляхових листів;
договору від 01 листопада 2017 року № 01/11-2017-1 на оренду автомобіля;
акту від 01 листопада 2017 року № 1 приймання-передачі автомобілів до договором від 01 листопада 2017 року № 01/11-2017-1;
договору від 01 листопада 2017 року № 01/11-2017-2 на оренду автомобіля;
акту від 01 листопада 2017 року № 1 приймання-передачі автомобілів до договором від 01 листопада 2017 року № 01/11-2017-2;
договору поставки від 08 травня 2018 року № 18/05-08/1; договору від 07 березня 2018 року № 07-03/2018;
витратних накладних від 04 вересня 2018 року № 115, від 19 вересня 2018 року № 124;
рахунків на оплату від 04 вересня 2018 року № 125, від 19 вересня 2018 року № 124, № 135;
виписки по рахунку за 05 вересня 2018 року та 19 жовтня 2018 року;
договору від 01 листопада 2017 року № 248 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів; акту від 30 вересня 2018 року № ТО-64;
договору відповідального зберігання нафтопродуктів від 01 листопада 2017 року № 01/11-2017/1;
договору від 01 листопада 2017 року № 264 надання послуг з миття автомобілів, разом із додатками № 1 та № 2; акту надання послуг від 30 вересня 2018 року № 712, № 85;
договору від 31 жовтня 2017 року № 59/1 на надання стоянки для автомобілів;
штатного розкладу станом на 01 липня 2018 року;
акту від 30 вересня 2018 року № 68 Д виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, з додатком № 1; акту від 30 вересня 2018 року № 67 Д виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 69 Д виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 4К виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 68 В Д виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 69 В виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 67 В виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту; акту від 30 вересня 2018 року № 32 Б виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення хлібобулочних виробів, разом із зведеним додатком до вказаного акту.
Проте, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає певним вимогам «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком №117.
Водночас, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком №2 до Порядку №117.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом. Проте, в порушення вимог податкового законодавства відповідачем прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Інші підстави у прийнятому рішенні про відмову в здійсненні реєстрації не зазначені, конкретного документа, якого не вистачає, або який складено з порушеннями та не приймається до уваги, не вказано.
Таким чином, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на вказане, обґрунтованим є рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача - 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Солом Трейд» від 30 вересня 2018 року № 9 датою її фактичного подання.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Посилання скаржника у апеляційній скарзі на неподання позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, санітарних паспортів на транспортні засоби, санітарних книжок для водіїв, інформації щодо розрахунку вартості послуг та регістрів бухгалтерського обліку, як на підставу неможливості підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій, не заслуговує на увагу, оскільки неподання позивачем таких документів не слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення податкового органу. Крім того, як зазначалось, у прийнятому рішенні про відмову в здійсненні реєстрації податкової накладної взагалі не зазначено конкретного документа, якого не вистачає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
судді:Я.Б. Глущенко
О.Є. Пилипенко