вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2020 р. Справа № 911/2796/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
про визнання недійсними договору та акта приймання-передачі
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статуному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вказані вище позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач набула права власності на 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" після підписання разом з ОСОБА_3 акта прийому-передачі частки від 05.05.2020, а тому спірний договір порушує відповідне право власності позивача на частку в статутному капіталі товариства у розмірі 25%, яку відповідно за спірним договором відчужено ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
У відповідності до пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, в порушення вищевказаних процесуальних приписів, позивачем не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин підписання разом з ОСОБА_3 акта прийому-передачі частки від 05.05.2020.
Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у неї відповідних доказів, зокрема відповідного акта прийому-передачі частки від 05.05.2020, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Суд звертає увагу позивача на приписи ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, з-поміж вказаних у наданому позивачем описі вкладення у цінний лист документів, відомостей про надіслання на адресу відповідачів копії доданої до позовної заяви квитанції про сплату судового збору від 22.09.2020 відповідний опис вкладення не містить, що не відповідає положенням ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, які не передбачають можливості вибіркового надіслання іншим учасникам справи копій позовної заяви та/або доданих до неї документів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини підписання разом з ОСОБА_3 акта прийому-передачі частки від 05.05.2020, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів, зокрема відповідного акта прийому-передачі частки від 05.05.2020, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
- документів, які підтверджують відправлення відповідачам копії доданої до позовної заяви квитанції про сплату судового збору від 22.09.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема