Рішення від 18.09.2020 по справі 910/9473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2020Справа № 910/9473/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/9473/20

За позовомПриватного підприємства "РЕМБУДСТРОЙ";

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО";

простягнення 289 786,08 грн.

без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Рембудстрой" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 289 786,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем свого зобов'язання в частині оплати виконаних робіт за договором підряду №300818-01/4П від 30.08.2018, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 274 528,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 419,90 грн., 3% річних у розмірі 4 434,80 грн та 15 260,06 грн облікової ставки НБУ.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 10.03.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.07.2020.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9473/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2018 року між приватним підприємством «РЕМБУДСТРОЙ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» був укладений Договір №300818-01/4П за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором підрядник зобов'язується виконати будівельно ремонтні роботи на об'єкті в м. Луцьк вул. Ковельська 68 у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому об'єкт для виконання робіт, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити виконані роботи у встановлений договором строк.

02 січня 2019 року між Приватним підприємством «РЕМБУДСТРОЙ» , Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІППО» був укладений Договір про заміну сторони у зобов'язаннях по договору на виконання робіт за №300818-01/4П від 30.08.2018 року, яким сторони визначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІППО» приймає на себе всі права та обов'язки замовника за договором №300818-01/4П від 30.08.2018 р.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за 2019 рік на суму 349 528,02 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019 рік у розмірі 349 528,02 грн.

Вказані вище акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими представника сторін без заперечень та скріплені печатками товариств.

Таким чином відповідачем було прийнято виконані будівельні роботи на загальну суму 349 528,02 грн.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати робіт за договором підряду виконав частково в розмірі 75000,00 грн.

З вищевикладеного слідує, що відповідач не здійснив оплату виконаних робіт за договором підряду в повному обсязі, а відтак відповідач має заборгованість за договором, яка станом на день розгляду справи становить 274 528,02 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором підряду. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчать підписані без зауважень акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019 рік, а також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов договору підряду.

Також у матеріалах справи міститься акт звірки від 20.12.2019, підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств, відповідно до якого відповідач визнав наявність в нього заборгованості перед позивачем в розмірі 274 528,02 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази здійснення відповідачем оплати заборгованості у розмірі 274 528,02 грн в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Оскільки доказів повної оплати за виконані підрядні роботи за договором відповідачем суду представлено не було, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №300818-01/4П від 30.08.2018 в сумі 274 528,02 грн. підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати виконаних робіт, керуючись пунктом 13.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 15 260,06 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 13.4. договору сторони передбачили, що у випадку порушення Замовником терміну оплати робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 15 260,06 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 419,90 грн. інфляційних втрат та 4 434,80 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 4 434,80 грн. та 4 419,90 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корп. 2, каб. 33, ідентифікаційний код 32650231) на користь Приватного підприємства "РЕМБУДСТРОЙ" (Житомирська область, Житомирський район, село Довжик, вул. Волі, 11, ідентифікаційний код 32650231) 274 528 (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 02 коп. заборгованості, 15 260 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 06 коп. пені, 4 419 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 4 434 (чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 80 коп. 3% річних та 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 64 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко

Попередній документ
91873404
Наступний документ
91873406
Інформація про рішення:
№ рішення: 91873405
№ справи: 910/9473/20
Дата рішення: 18.09.2020
Дата публікації: 01.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг