Єдиний унікальний номер справи: 665/1054/20 Головуючий в 1 інстанції Пилипенко І.О.
Провадження №33/819/346/20 Доповідач в апеляційній інстанції Коровайко О.І.
28 вересня 2020 року місто Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі головуючого судді Коровайка О.І. в режимі відеоконференції та безпосередньо у судовому засіданні розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кубатко-Писаренко Ю.В. на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 11.08.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого машиністом насосних устаткувань ЧУВГ Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 11.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
В постанові суду зазначено, що 12.06.2020 року о 18.35 год. в с. Григорівка, вул. Кутузова ОСОБА_1 керував скутером «Кануні» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження медичного огляду в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також продуття в алкотестер «Драгер» водій ухилився шляхом категоричної відмови, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Кубатко-Писаренко Ю.В. вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , хоча останній прибув за викликом до суду, проте пояснень не надавав. Судове засідання 11.08.2020 року не відбувалось, а фіксація судового засідання технічними засобами відсутня. Під час зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», який не є дозволеним, а тому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду із застосуванням зазначеного приладу. Вказує, що письмові пояснення свідків не можуть бути беззаперечним доказом доведеності вини, у свідків не було підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що доведення вини її підзахисного неможливе, через відсутність відеозапису з нагрудних камер поліцейських. Стверджує, що ОСОБА_1 не підписував протокол про адміністративне правопорушення, а також, всупереч наявності у останнього посвідчення водія, суд зазначив у постанові про відсутність такого посвідчення. Просить постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 11.08.2020 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Кубатко-Писаренко Ю.В., які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону районним судом виконано належним чином.
Висновок районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, при обставинах викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, письмові пояснення яких щодо обставин складання протоколу містяться в матеріалах справи. Окрім того, змістом апеляційної скарги та показами в судовому засіданні апеляційної інстанції підтверджується факт відмови останнього від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги адвоката, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки йому було запропоновано пройти такий огляд за допомогою приладу «Драгер», який, на його думку, є недозволеним МОЗ та Держспоживстандартом не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується показами ОСОБА_1 в апеляційному суді, він не вимагав від працівників поліції надати йому відповідні сертифікат та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а відмовився він проходження огляду на стан сп'яніння без посилання, як на обставину такої відмови, відсутність відповідних документів на вимірювальну техніку, а тому вищезазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути враховані апеляційним судом.
Окрім того, виходячи із принципу диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне, ОСОБА_1 на власний розсуд ухилився від огляду на стан сп'яніння як за допомогою спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров'я.
Посилання апелянта, що письмові пояснення свідків не можуть бути беззаперечним доказом доведеності вини не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав вважати, що письмові пояснення свідків містять недостовірну інформацію, у апеляційного суду не має.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 468309 від 12.06.2020 року щодо ОСОБА_1 складено саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав у свідків вважати, що останній перебував у стані сп'яніння не можуть бути визнані слушними.
Посилання апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не ставив підпис у протоколі, спростовуються матеріалами справи, а саме його підписом у відповідному рядку протоколу, а також поясненнями, в яких зазначено «випив 0,5 пива».
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не мала заперечень щодо змісту протоколу на момент його складання.
Твердження апелянта, що судове засідання в суді першої інстанції не проводилось, правопорушник не надавав пояснення, не можуть бути враховані, оскільки в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 про отримання пам'ятки датована 11.08.2020 року, тобто датою винесення постанови, та розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, а також спростовується матеріалами справи і поясненнями самого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив отримання пам'ятки про права в суді першої інстанції та зазначив, що судом встановлювалась його особа.
Доводи захисника про відсутність фіксації судового засідання технічними засобами, не приймаються до уваги, оскільки КУпАП не визначено чіткої процедури проведення судового розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо обов'язкового фіксування судового засідання технічними засобами, до того ж, як пояснив ОСОБА_1 апеляційному суду, будь-яких клопотань про фіксування судового засідання технічними засобами він не заявляв.
Посилання апелянта на відсутність відеозапису з нагрудних камер співробітників поліції, не можуть бути самостійною підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції. При цьому, суд не наділений повноваженнями впливати на об'єм та обсяг надання доказів.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Будь-які доводи, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним та обґрунтованим.
Враховуючи зміст апеляційної скарги щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія та підтверджується додатками до неї, а саме: посвідченням водія № НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що стягнення, призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції, відповідно до ст. 33 КУпАП, відповідає загальним засадам накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кубатко-Писаренко Ю.В. залишити без задоволення, а постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 11.08.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя / О.І. Коровайко