Єдиний унікальний номер справи: 648/2167/20 Головуючий в 1-й Інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/819/1036/20 Доповідач: ОСОБА_2
28вересня 2020 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаряОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження № 12020235080000045 за апеляційною скаргою прокурора Бериславської місцевої прокуратури на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілих від підтримання приватного обвинувачення закрито,-
Цією ухвалою закрито кримінальне провадження №12020235080000045 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілих від підтримання приватного обвинувачення.
Стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення судово-медичних експертиз в сумі 903 (дев'ятсот три) гривні 36 копійок на користь Держави.
В апеляційній скарзі прокурор Бериславської місцевої прокуратури вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає зміні. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого у двох випадках: ухвалення щодо нього обвинувального вироку, залучення експерта безпосередньо обвинуваченим. У разі прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження судові витрати з обвинуваченого не стягуються. Просить ухвалу суду першої інстанції змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали вказівку про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави судових витрат в сумі 903 грн. 36 коп.
Іншими учасниками судового провадження ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується.
Обвинувачена ОСОБА_7 надіслала клопотання про розгляд кримінального провадження у її відсутність.
Заслухавши доповідь головуючого щодо суті поданої апеляційної скарги, вислухавши думку прокурора, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, а в судових дебатах залишилась на попередній позиції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що вона 11.07.2020 близько 18 години 00 хвилин, знаходячись на території подвір'я, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, в ході конфлікту, нанесла декілька хаотичних ударів ногами по лівій нозі потерпілого ОСОБА_8 , після чого зайшла до будинку та повернулась тримаючи в руках заморожений шматок м'яса, який кинула в обличчя над оком з лівої сторони потерпілого, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м'які тканини обличчя, забійної рани, синця обличчя, синця лівого стегна, які відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 237 від 21.07.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, ОСОБА_7 , 11.07.2020 близько 18 години 00 хвилин, знаходячись на території подвір'я, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, в ході конфлікту, нанесла один удар правою ногою по нозі потерпілої ОСОБА_9 , від якого потерпіла впала на землю, після того як потерпіла піднялась на ноги, ОСОБА_7 продовжила спричинення тілесних ушкоджень, а саме нанесла 2 удари кулаком правої руки в район грудної клітини потерпілої та один удар кулаком правої руки по правій руці потерпілої, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді синців тулуба, правої верхньої та нижніх кінцівок, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 232 від 17.07.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
У підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заявили клопотання про відмову від підтримання обвинувачення відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України та звернулися з проханням про закриття кримінального провадження відносно останньої у зв'язку з тим, що вони примирились і не мають до обвинуваченої жодних претензій.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 26, ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, перелік яких зазначено у ст. 477 КПК.
Кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України відноситься до проваджень у формі приватного обвинувачення.
Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що визначено ч.4 ст. 26 КПК та п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отримавши заяви потерпілих про відмову від обвинувачення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України, помилково дійшов висновку про стягнення з неї витрат за проведення судово-медичних експертиз в сумі 903 (дев'ятсот три) гривні 36 копійок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно з положеннями ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Отже, чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: ухвалення щодо нього (обвинуваченого) обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).
Враховуючи, що у вказаному кримінальному провадженні проведено судово-медичні експертизи на підставі постанов органів досудового розслідування, обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 ухвалено не було, про що вірно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, а кримінальне провадження закрито, то витрати на залучення експерта не підлягають стягненню з обвинуваченого.
Наведене вище, дає суду апеляційної інстанції підстави для зміни ухвали відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.
Разом з цим, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі (номер провадження 13-47кс20) суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки, в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання лише про зміну оскаржуваного судового рішення шляхом виключення з резолютивної частини ухвали вказівки про стягнення з ОСОБА_7 витрат за проведення судово-медичних експертиз, враховуючи вищезазначену позицію Верховного Суду, апеляційний суд, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, вправі вийти за межі апеляційної скарги, змінивши рішення суду в цій частині шляхом виключення посилання про стягнення процесуальних витрат за проведення судово-медичних експертиз з ОСОБА_7 , зазначивши, що вказані витрати відносяться на рахунок держави.
Істотних порушень вимог КПК, які б стали безумовною підставою для скасування або зміни ухвали в іншій частині колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419, 376 ч.2 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року змінити.
Виключити з резолютивної частини ухвали вказівку суду про стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат за проведення судово-медичних експертиз в сумі 903 (дев'ятсот три) гривні 36 копійок на користь держави.
Зазначити, що процесуальні витрати за проведення судово-медичних експертиз в сумі 903 (дев'ятсот три) гривні 36 копійок віднести на рахунок держави.
В іншій частині ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 / ОСОБА_3 / ОСОБА_4