Справа № 593/691/20Головуючий у 1-й інстанції Шміло В.І.
Провадження № 33/817/362/20 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ст.124 КУпАП
28 вересня 2020 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Горського О.І. на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2020 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Згідно постанови 17 липня 2020 року, о 16 год. 50 хв., в м. Бережанах, по вул. Золочівській, Тернопільській області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ОРЕL VECTRA д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, виконуючи маневр повороту ліворуч, не впевнившись в безпечності маневру скоїв зіткнення з автомобілем ОРЕL ASTRA д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Горський О.І. просить постанову Бережанського районного суду від 04 серпня 2020 року - скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції відмовив у клопотанні сторони захисту про призначення експертизи, зроблено помилковий висновок про відсутність правових підстав до її призначення, в той час як таке право суду передбачене ст.273 КУпАП. Вважає, що за обставинами справи, винуватцем ДТП є водій автомобіля ОРЕL ASTRA, д.н.з. НОМЕР_2 , який на думку захисника значно перевищив дозволену швидкість руху.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Горського О.І., які просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, судом правильно враховані дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 052308 від 17 липня 2020 року з додатками до нього у вигляді схеми ДТП та фото таблиць до них, пояснень особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, які він надав у суді, а також пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди. Вказані докази в їх сукупності беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем та змінюючи напрямок руху, а саме виконуючи маневр повороту ліворуч, створив перешкоду для автомобіля, який рухався в зустрічному напрямку, тобто порушив вимоги п.10.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення і пошкодження автомобілів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Аналізуючи доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що необхідності у призначенні такої експертизи немає і в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у порушенні п.10.1 ПДР.
Як вбачається зі змісту клопотання про призначення експертизи та доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 наполягає на тому, що якби зустрічний автомобіль рухався в межах дозволеної швидкості то дорожньо-транспортна пригода не могла відбутись. При цьому, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях стверджував, що до початку повороту ліворуч бачив зустрічний автомобіль на відстані 80 метрів, однак вирішив, що ця відстань є безпечною і він встигне завершити маневр і покинути зустрічну смугу руху. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 уже вказав, що побачив зустрічний автомобіль на відстані 100 метрів.
Вказані пояснення та аналогічні їм доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про невиконання (порушення) ОСОБА_1 пункту 10.1. Правил дорожнього руху, за змістом якого від водія вимагається не створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а не розраховувати на те, що вони все таки зуміють уникнути зіткнення.
Із поєднання та оцінки встановлених у цій справі обставин у сукупності вбачається, що в ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , перший, створивши небезпеку для другого, мав більше можливостей уникнути зіткнення, зупинивши свій автомобіль перед зустрічною смугою руху. Проте ОСОБА_1 цього не зробив, а навпаки побачивши зустрічний автомобіль виїхав на його смугу руху.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що водій іншого автомобіля не дотримався дозволеної швидкості руху не спростовують того факту, що ОСОБА_1 перед початком маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним, і створив перешкоду для руху зустрічного автомобіля. Таким чином, доводи апеляційної скарги про наявність в діях водія ОСОБА_2 інших порушень ПДР не виключають наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.10.1. ПДР, що призвело до ДТП.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Горського О.І. залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя