Справа № 607/11259/20Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 33/817/325/20 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ст.ст. 124, 130 КУпАП
28 вересня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Рукавця О.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року, -
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Як визнав суд, 03 липня 2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Галицька, 52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», державний номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці події за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alсotest 7510», серійний номер №ARLM-0307 (повірка дійсна до 27 березня 2021 року), результат 1,79 % (проміле) в присутності двох свідків.
Також, 03 липня 2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Галицька, 52 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Nexia», державний номерний знак « НОМЕР_1 », не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Kia Ceed» державний номерний знак « НОМЕР_2 », який перебував в нерухомому стані. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Рукавець О.В. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року скасувати, а провадження по цій справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перепарковувався та здійснив наїзд на автомобіль.
Вказує, що підзахисний є інвалідом, працює таксистом, а позбавлення його водійських прав позбавить його засобів існування.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Рукавець О.В. не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, згідно протоколу серії ДПР18 № 423064 від 03 липня 2020 року водій ОСОБА_1 , 03 липня 2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Галицька, 52, керуючи транспортним засобом «Daewoo Nexia» державний номерний знак « НОМЕР_1 », не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Kia Ceed» державний номерний знак « НОМЕР_2 », який перебував в нерухомому стані. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинивши, тим самим, адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений уповноваженою на те особою визначеною ст.255 КУпАП.
Окрім того, наведені у протоколі обставини щодо вчиненого правопорушення, об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 268400 від 03.07.2020 року, який складений на ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, останній власноручно зазначив, що він, керуючи транспортним засобом, допустив зіткнення з іншим автомобілем.
Допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_1 повністю визнав свою вину як у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, так і у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того, вказані обставини підтверджуються матеріалами відеофіксації правопорушення, зафіксовані відеокамерами поліцейських № 000051 та № 000100, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів провадження, вважаю, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ст.124 КУпАП є правильною.
Разом з тим, висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є суперечливими та не узгоджуються з приписами глави 18 КУпАП, якою регламентовані основні положення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Зокрема, місцевим судом не враховано, що після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (надалі - Закон), тобто з 01 липня 2020 року відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, виключено з частин першої та третьої статті 130 КУпАП та закріплено у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у частині другій статті 4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Виходячи із зазначених положень, особи, які після 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст.130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за такі дії, оскільки Законом було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності передбачено кримінальну відповідальність за ст.286-1 КК України.
Статтею 253 КУпАП встановлено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 03 липня 2020 року, тобто - після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” №2617-VIII від 22 листопада 2018 року.
В такому випадку, відповідальність за вчинене ОСОБА_1 діяння передбачене ст.286-1 КК України.
Проте, замість відкриття кримінального провадження працівниками поліції було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції, всупереч положень ст.253 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, хоча за такі дії з 01 липня 2020 року передбачена кримінальна відповідальність за ст.286-1 КК України.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 , в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно скасувати, закрити провадження в цій частині, а матеріали справи щодо вчинення ним керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння направити органу досудового розслідування для вирішення питання про відкриття кримінального провадження.
Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним та притягнутий до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП, а також враховуючи, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП було накладено в порядку ст.36 КУпАП, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 , в частині накладення адміністративного стягнення необхідно змінити, вирішити питання про відповідальність ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Рукавця О.В - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати та закрити провадження в цій частині.
Матеріали справи щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до ст.253 КУпАП направити до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 в частині накладеного адміністративного стягнення - змінити.
Накласти на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП адміністративне стягнення у виді 6 (шести) місяців позбавлення права керування транспортними засобами.
В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2020 року, відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.