Справа № 595/1361/20
29.09.2020
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Бучацького ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області на:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 вересня 2020 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилилася від належного виконання батьківських обов'язків, а саме, допустила, щоб її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в с. Новосілка по вул.Церковній, наніс тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Захисник - адвокат Захарчук Ю.В. в судовому засіданні пояснив, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, працівниками поліції не встановлено та не допитано очевидців конфлікту, що стався між дітьми, які гралися на вулиці. Вказав, що в сина ОСОБА_1 не було умислу спричинити малолітньому ОСОБА_4 шкоди, каменем він у нього влучив випадково, оскільки захищався від інших хлопців.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що того дня, 10 вересня 2020 року, її чоловік ОСОБА_5 пішов до сестри, яка живе неподалік, перекривати дах будинку, однак забув вдома телефон, близько 10.00 год. її син ОСОБА_2 , 2014 р.н. пішов занести йому телефон. Коли повернувся додому, розповів що по дорозі зустрівся з сусідськими дітьми, які його ображали, кидали в нього камінням, він хотів захиститися, почав у відповідь кидати в них камінням і випадково влучив в ОСОБА_6 , який вибіг на дорогу. Вона шкодує про даний інцидент, з дитиною провела розмову про недопустимість в подальшому такої поведінки.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 10 вересня 2020 року біля 10.00 год. він пішов до сестри, яка живе по-сусідству, допомогти перекривати дах будинку, однак забув вдома телефон, який його син ОСОБА_2 , 2014 р.н. йому приніс та залишився там, щоб погратися з дітьми. Син пояснив, що хотів гратися з сусідськими дітьми, а вони його ображали, кидали в нього камінням, він хотів захиститися, почав у відповідь кидати в них і випадково влучив в ОСОБА_6 , який вибіг на дорогу. Вказаних подій він не бачив, усе пояснює зі слів дитини.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 714232 від 10.09.2020, в якому викладено суть правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена і в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті правопорушення» записано - «попав випадково з необережності», рапорті ст. інспектора- чергового Бучацького відділення поліції Корчинського В.К., заяві ОСОБА_7 , яка просить притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , письмових поясненнях свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 10 вересня 2020 року, фотокартками, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до характеристики, виданої Язловецькою сільською радою Бучацького району, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в с. Новосілка Бучацького району Тернопільської області, одружена, виховує двох неповнолітніх дітей, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, зарекомендувала себе з позитивної сторони, старанна добросовісна, її діти доглянуті. Син ОСОБА_2 навчається в школі в с. Язловець в 1 класі.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
За таких обставин вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини, характеристику за місцем проживання, накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.1 ст.184 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 33, 34, 35, 280, 284 КУпАП-
Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик