Справа № 1-кп/593/161/2020
"29" вересня 2020 р. Бережанський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020210040000116 від 13 червня 2020 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, судимого:
- 09 червня 2017 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
- 22 червня 2020 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Бережанського районного суду від 09 червня 2017 року і остаточно визначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
захисниці - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,-
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин. ОСОБА_3 , будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, а саме: 09.06.2017 року Бережанським районним судом, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 22.06.2020 року Бережанським районним судом, за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.
12.06.2020 року у нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який в цей час перебував біля господарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
Реалізовуючи свій злочинний намір,переслідуючи корисливу мету власної наживи, 12.06.2020 року, у нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , шляхом пошкодження дерев'яної віконної рами, незаконно проник до приміщення житлового будинку, за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 .
Перебуваючи в середині вищевказаного житлового будинку, ОСОБА_3 , переконавшись що за ним ніхто не спостерігає, та його дії носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, та з метою власної наживи, викрав 6 (шість) горняток (скло димчасте) загальною вартістю 114 (сто чотирнадцять) гривень, ніж гастрономічний, виделку транжирну, ніж кухонний довжиною клинка 17 см., та ножі кухонні довжиною клинків 11,5 см. та 9,5 см., загальною вартістю 153 (сто п'ятдесят три) гривні, металічні дверцята для кахельної печі, металевий лист для кахельної печі, металічну трубу, металічний лом, що відносяться до металобрухту чорних металів, загальною вагою 37 кг. 800 грам, загальна вартість яких 136 (сто тридцять шість) гривень, 08 копійок, з урахуванням вартості чорних металів по ціні 3600 гривень за тону.
З викраденим майном ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 , майнової шкоди на суму 403 (чотириста три) гривень 08 (вісім) копійок.
Такі умисні дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
29 вересня 2020 року в м. Бережани згідно вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисниці ОСОБА_6 - з другої сторони, відповідно до якої дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованому йому діянні, а також узгоджено покарання, яке повинен нести ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки їх невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до післідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином. Згідно з обвинувальним актом шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення, завдана правам та інтересам окремої особи, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні бере участь потерпілий. Потерпілий надав прокурору письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, згідний на призначення покарання визначеного в угоді про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні укладену угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2020 року підтримує, просить її затвердити.
Захисниця обвинуваченого ОСОБА_6 укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підтримує, просить її затвердити.
Прокурор укладену угоду про визнання винуватості між ним та обвинуваченим підтримує, вважає, що її слід затвердити.
Потерпілий ОСОБА_5 , вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим, слід затвердити. Він надав прокурору письмову згоду на укладення такої угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що за умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_3 в присутності захисника, міра покарання визначена відповідно до ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, і обставину, що пом'якшує покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між: прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисниці ОСОБА_6 , - і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за цим обвинуваченням.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до постановлення Бережанським районним судом 22 червня 2020 року, щодо ОСОБА_3 вироку, яким останнього визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України і на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Бережанського районного суду від 09 червня 2017 року і остаточно визначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі, то остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, - за сукупністю злочинів, шляхом часткового складанняпокарань в межах санкції статті за більш суворе покарання.
Речові докази: радіоприймач чорного кольору, дві пари рукавиць полотняні, скляну банку із кави «Cafe crime», пристрій для заточування ножів, скляну лампочку білого кольору із цоколом та дротом жовтого кольору, керамічну банку ємкістю 300 грам, скляну банку ємкістю 250 грам, 8 книжок, металеву ложку, настільну лампу в формі «Люльки», дві алюмінієві миски та алюмінієвий баняк, які передані потерпілому ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні останнього; метал який упакований в дві білі коробки, чотири ножі із білими рукоятками та одну виделку транжир, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області, - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 52, 314, 373, 374, 468, 469, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 29 вересня 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисниці ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно вимог ч.4 ст. 70 Кримінального кодексу України призначене покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі частково скласти з покаранням призначеним за вироком Бережанського районногосуду Тернопільської області від 22 червня 2020 року у виді 7(семи) місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.
Початок відбуття строку покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання за вироком Бережанського районного суду від 22 червня 2020 року, а саме: з 28 серпня 2020 року.
Речові докази: радіоприймач чорного кольору, дві пари рукавиць полотняні, скляну банку із кави «Cafe crime», пристрій для заточування ножів, скляну лампочку білого кольору із цоколом та дротом жовтого кольору, керамічну банку ємкістю 300 грам, скляну банку ємкістю 250 грам, 8 книжок, металеву ложку, настільну лампу в формі «Люльки», дві алюмінієві миски та алюмінієвий баняк, які передані потерпілому ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні останнього; метал який упакований в дві білі коробки, чотири ножі із білими рукоятками та одну виделку транжир, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області, - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь держави 1307 /одну тисячу триста сім/ гривень 60 коп. процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи висновок № 6/1-773/20 від 11.08.2020 року.
На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: