Справа № 367/7067/19
Провадження №2/367/2579/2020
Іменем України
21 вересня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
за участі секретаря Герус Н
позивача Ліщука В.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кардіологічного санаторію «Ворзель» про зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що згідно виконавчого листа від 06.07.2016р було зобов'язано кардіологічний санаторій «Ворзель» перерахувати до УПФУ м.Ірпінь заборгованість по сплаті страхових внесків по ОСОБА_1 за період з 2013 по 2014 роки.Дане рішення суду не було виконано. Він звернувся до Ірпінського міського суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа,який також не був виконаний ,у зв'язку з чим він не доотримує кошти (пенсію).
Позивач просить зобов'язати кардіологічний санаторій «Ворзель» перерахувати до УПФУ м.Ірпінь заборгованість по сплаті страхових внесків по ОСОБА_1 за період з 2013 по 2014 роки.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засіданні не з'явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином,у зв'язку з чим суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Суд,заслухавши пояснення позивача,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
У судовому засіданні встановлено,що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.03.2016р у справі за позовом ОСОБА_1 до кардіологічного санаторію «Ворзель» про стягнення заробітної плати,пенсійних внесків та моральної шкоди позов було задоволено частково,зобов'язано кардіологічний санаторій «Ворзель» перерахувати до УПФУ м.Ірпінь заборгованість по сплаті страхових внесків відносно застрахованої особи ОСОБА_1 за період з 2013 по 2014 роки.
На виконання даного рішення суду було виписано виконавчий лист,який перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,виконавче провадження № 51817209.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27.03.2017р виконавче провадження № 51817209 закінчено (а.с.45).
Також,у судовому засіданні встановлено,що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.03.2019р було задоволено заяву ОСОБА_1 видано дублікат виконавчого листа про зобов'язання кардіологічний санаторій «Ворзель» перерахувати до УПФУ м.Ірпінь заборгованість по сплаті страхових внесків відносно застрахованої особи ОСОБА_1 за період з 2013 по 2014 роки та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с.40-41).
27.03.2019р . відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання (а.с.38-39).
Крім того,у судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1 звертався до Ірпінського міського суду із позовною заявою на неправомірні дії державного виконавця,дана позовна заява була залишена без руху та у послідуючому повернута позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.. 447 ЦПК України «Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.»
Відповідності до стаття 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судове рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч 1 ст. 18 ЗУ «Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.»
Враховуючи викладені обставини суд вважає,що позивач у разі якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено його права чи свободи,має право звернутись до суду із відповідною скаргою у порядку,передбаченому ст.. 447 ЦПК України. При цьому невиконання у передбаченому законом порядку рішення суду,яке набрало законної сили , не є підставою для повторного вирішення спору між тими самими сторонами,з тих самих підстав.
Враховуючи викладене,суд відмовляє позивачу у даному позові.
На підставі ст.. 129 Конституції України,ст.. 1,18 Закону України «Про виконавче провадження»,керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 у позові відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду буде складено 01.10.2020р
Суддя: С.І. Оладько