Справа № 361/5514/20 провадження № 2-з/361/159/20
21.09.2020
«21» вересня 2020 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/5514/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 361/5514/20.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на транспортні засоби, що належать на праві власності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , а саме транспортний засіб марки «IVECO», модель «DAILY 35 C11V»,
2000 року випуску, дата державної реєстрації 01 серпня 2006 року, об'єм двигуна 2800 см. куб. та транспортний засіб марки «ЛЕВ», модель «183213», 2019 року випуску, дата державної реєстрації
21 грудня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз'яснень пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, суд зобов'язаний перевірити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення із відповідачів на свою користь 19 000 грн.
00 коп.
Враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, ціну позову, а також вартість майна, яке позивач просить обтяжить, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
Крім того, підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказаних вимог також заявником не виконано та не наведено, в чому полягає припущення про неможливість виконання рішення в майбутньому. Суд звертає увагу, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Разом з тим, заявником формально здійснено посилання на ймовірність невиконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 157, 260, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
№ 361/5514/20 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин