Справа № 357/9628/20
1-кс/357/2020/20
Категорія 93
25 вересня 2020 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква, клопотання слідчого слідчого відділення Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, з професійною технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, із застосуванням ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого 3 липня 2020 року за відбуттям строку покарання,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
слідчий ОСОБА_3 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
Слідчий слідчого відділення Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором ОСОБА_6 звернулися до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12020115030000573 від 09.09.2020 року.
Клопотання вмотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08 вересня 2020 року приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, через незачинені двері зайшов до холу «Центр Творчості дітей та юнацтва Київщини», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, 42/41, звідки викрав зі столу чергового мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 Carbon Grey», вартістю 3999 гривень, належний потерпілому ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3999 грн.
Крім цього встановлено, що 22 вересня 2020 року приблизно о 17 год. 45 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, через незачинені двері зайшов до кабінету «Червоного Хреста», що розташований в підвальному приміщенні Білоцерківського гуманітарного коледжу, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 37, звідки викрав з сумки мобільний телефон марки «Samsung J3», вартістю 1000 гривень, належний потерпілій ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 1000 грн.
Крім цього встановлено, що 23 вересня 2020 року близько 08 год. ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, через незачинені двері зайшов до службового кабінету завідуючого торгово-кулінарного відділення Державного професійно-технічного навчального закладу «Білоцерківське вище ПТУ будівництва та сервісу», що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Турчанінова 33/35, звідки викрав зі столу мобільний телефон марки «Huawei Р8 Lite 2017» вартістю 8000 гривень та гаманець з грошовими коштами в сумі 760 грн., які знаходились в сумці потерпілої ОСОБА_9 .
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 8760 грн.
Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу вмотивована в клопотанні тим, що у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави для підозри у вчиненні ОСОБА_5 трьох епізодів злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також, існуванням ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має власного житла, постійного змінює місце проживання, на даний час не працевлаштований, немає коштів для існування.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, з можливістю визначення застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210200 грн. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив, за можливості, обрати більш мякий запобіжнимй захід, у виді цілодобового домашнього арешту. Заначив, що після звільнення з місць позбавлення волі хотів відпочити, тому так вийшло і він вчинив злочини. На даний час бажає виправитися і відшкодувати заподіяну потерпілим шкоду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
24 вересня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
25 вересня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 вручене 25 вересня 2020 року о 10 год. 10 хв.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: а саме протоколами допиту потерпілих, свідків, протоколами огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, то існування таких ризиків є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, має незняті і непогашені судимості, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання за попереднім вироком, вчинив три епізоди умисних корисливих злочинів проти власності, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, не одружений, не працює, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, підтримує зв'язки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків та постійного джерела прибутку.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного (обвинуваченого) не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 перебуваючи на волі вчинити інші кримінальні правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишаться існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги вимоги, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі вік, відсутність соціальних зв'язків, постійного місця роботи, реєстрації та проживання, обставини вчинення всіх епізодів кримінального правопорушення, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання про строк, на який необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити з положень ч. 4 ст. 219 КПК України, якою передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Також, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 197 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_5 було затримано о 22 год. 00 хв. 23.09.2020 року, то строк тримання під вартою необхідно обчислювати із ваказаної дати.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто максимальний розмір застави може становити максимум вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не сто, як ставиться питаня у поданні.
Враховуючи викладені вимоги, слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, а також з огляду на розмір шкоди завданої кримінальними правопорушеннями, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та має бути призначена у розмірі, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави передбачений вимогами ст. 182 КПК України та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 219, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» строком на 60 днів, який обчислювати з 22 год. 00 хв. 23 вересня 2020 року.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується о 22 годині 00 хвилин 21 листопада 2020 року.
Визначити заставу для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн., при внесенні якої ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язати ОСОБА_5 з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою їх вимогою, та у визначене ними місце, день та час, а також не відлучатися із міста Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, чи відлучиться з м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який утримується під вартою - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1