Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/5241/20
2-а/357/173/20
"25" вересня 2020 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВРПП Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Маньківського Богдана Вікторовича про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана справа.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
Отже, поліцейський ВРПП Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області не може виступати самостійним відповідачем у даній справі, оскільки належним співвідповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, в даному випадку Головне управління Національної поліції в Київській області.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
Ухвалою судді від 05.06.2020 року позивачу роз'яснено наведені вище правові норми та запропоновано визначити належне коло учасників справи.
Разом з цим, будь-яких клопотань позивачем заявлено не було.
Положення статті 48 КАС України передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас суд зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залучити в якості другого відповідача (співвідповідача) Головне управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись ст. 48, 248, 294, 295 КАС України, -
Залучити до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідач має право подати відзив на позовну заяву, який має відповідати положенням ст. 162 КАС України, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за офіційною адресою суду в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud1003/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
СуддяА. Ю. Цуранов