Справа № 341/1969/18
Провадження № 1-кп/349/27/20
іменем України
29 вересня 2020 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090140000298 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимого, останній раз 12 грудня 2019 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 ,
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За нормами ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зокрема запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення ( ч.1 ст.177 КПК України).
Як вбачається із матеріалів судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою з 28 листопада 2018 року.
Ухвалою суду від 16 червня 2020 року йому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та покладено обов'язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підставами для зміни обвинуваченому запобіжного заходу були зокрема: перебування його тривалий час під вартою та неможливість з об'єктивних причин завершити судовий розгляд кримінального провадження, оскільки сторона обвинувачення не забезпечувала присутність свідків для дачі показань, а застосовані судом заходи забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, зокрема привід свідків, працівниками поліції не виконувався. Також було враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-фтизіарта з приводу діагностування у нього туберкульозу легень, у зв'язку із чим потребує кваліфікованої медичної допомоги.
Ухвалою суду від 29 липня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 29 вересня 2020 року.
Частинами першою та другою статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, а також те, що судове провадження не може бути завершене до спливу строку дії ухвали суду від 29 липня 2020 року, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період часу із 20 год 00 хв. до 08 год 00 хв. кожного дня.
Керуючись ст. ст. 177-178, 181, 194, 196, 201-202, 205, 331 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період часу із 20 год 00 хв. до 08 год 00 хв. кожного дня.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за першим викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Встановити строк дії ухвали 2 (два) місяці, тобто до 29 листопада 2020 року.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та направити для виконання Богородчанському відділенню поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні.
Суддя ОСОБА_1