(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)
Справа № 354/909/19
Провадження № 1-кп/348/179/20
28 вересня 2020 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090000000479 за обвинувальним актом від 11.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, надав суду пояснення, аналогічні тексту клопотання та зазначив, що на даний час відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На підставі наведеного вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому просить продовжити застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не обґрунтовано продовження існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені прокурором ризики є надуманими та ґрунтуються на припущеннях. Крім того прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе вберегти обвинуваченого від зазначених прокурором ризиків та не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Також просив суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, може працювати, тобто має міцні соціальні зв'язки, а також те, що розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався не з вини обвинуваченого. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Також зазначив, що він не має жодного наміру переховуватись від суду, впливати на свідків по кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 12.08.2020 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.10.2020.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Суд вважає, що з врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, та суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушень, в даному випадку мають місце відповідні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжують існувати ризик переховування, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, найтяжче з яких відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років (ч. 1 ст. 121 КК України). Тому обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, може намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування, тощо) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, раніше судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, не має постійного місця праці та джерела прибутку, тому на даний існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе продовжити займатись злочинною діяльністю.
Ризики незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд вважає недоведеними, оскільки в клопотанні прокурор хоч і посилається на вказані ризики, проте жодним чином не мотивує їй наявність та обґрунтованість.
Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання сторони захисту про можливість застосуваня до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд вважає необгрунтованими, оскільки враховує характер висунутого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав ОСОБА_5 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу обвинуваченого, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.
Також стороною захисту на підтвердження наявності міцних соціальних зв'язків обвинуваченого не надано відповідних доказів.
Крім того в судовому засіданні не здобуто нових відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд також враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров'я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст. 3 Конституції України.
Таким чином тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовільнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 17 год. 00 хв. 26 листопада 2020 року.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1