Справа №345/2343/20
Провадження № 2-о/345/52/2020
28.09.2020 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за заявою ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Верхнянська сільська рада об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд -
Заявники звернулися із заявою в якій просять встановити юридичний факт відмови ОСОБА_3 від прийняття обов'язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_1 .. Оскільки їхня мама ОСОБА_3 не була обізнана з нормами спадкового законодавства, тому у встановлений законом строк, а саме 19.11.2013 року, звернулась до Завадківської сільської ради із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті померлого чоловіка ОСОБА_1 та відмову від обов'язкової частки в спадщині, а не до Калуської районної державної контори. Дана заява посвідчена секретарем Завадківської сільської ради Менчук Н.С. та передана до Калуської районної державної контори. Тому дана заява про відмову від спадщини поступила в нотаріальну контору 19.02.2014 року.
16.05.2014 року державний нотаріус Калуської районної державної контори Локатир М.В. відмовила заявникам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що заява про відмову від обов'язкової частки в спадщині від імені дружини спадкодавця ОСОБА_3 подана з порушенням п.1 ст.1270 ЦК України, поскільки прийняла спадщину, проживаючи спільно із спадкодавцем.
Встановлення даного факту необхідне заявникам для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_1 .. Також встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація їхній особистих та майнових прав.
Представник заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 заяву підтримала та просить її задоволити.
Заявник ОСОБА_1 також заяву підтримав та просить її задоволити.
Суд, дослідивши докази у справі, суд вважає заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відтак, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі N 761/16799/15-ц).
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити юридичний факт відмови ОСОБА_3 від прийняття обов'язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 .
Заявники зазначили, що встановлення такого факту необхідне їм, оскільки вони є спадкоємцями за заповітом після смерті батька ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а їхня мама ОСОБА_3 відмовилась від прийняття обов'язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 .
Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку зтим, що заява про відмову від обов'язкової частки в спадщині від імені дружини спадкодавця ОСОБА_3 подана з порушенням п.1 ст.1270 ЦК України, поскільки прийняла спадщину, проживаючи спільно із спадкодавцем - (а.с.15).
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти
Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно частини шостої статті 294 та частини четвертій статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищезазначені обставини, також наданих до заяви документів та фактичних обставин, наведених в заяві, вбачається спір про право заявників на спадкування за заповітом, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження шляхом заявлення відповідних вимог про визнання права власності в порядку спадкування або шляхом оскарження нотаріальної дії.
Виходячи із наведеного суд приходить до висновку про залишення даної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Верхнянська сільська рада об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: