Справа № 288/1089/20
Провадження № 2/288/356/20
29 вересня 2020 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 04 листопада 2019 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», (далі - позивач та/або АТ «Ощадбанк» га/або Банк) та ОСОБА_1 (далі - відповідач га/або позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 014_0107 (далі - Кредитний договір), на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту у визначеному Кредитним договором.
Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені Кредитним договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.
Згідно із пунктом 2.2. Кредитного договору, Кредит надається в загальному розмірі 15000.00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) на строк 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше «03» листопада 2024 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних.
Згідно із пунктом 3.3.3. Кредитного договору. Позичальник зобов'язується здійснювані повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 250.00 гривень та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітнім, починаючи з грудня 2019 року.
Відповідно до пункту 8.3. Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплаті процентів за користування Кредитом, комісійної винагороди. Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.
Враховуючи неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору та в силу приписів закону, Позивач має право достроково стягнути з Відповідача всю суму заборгованості за Кредитним договором по кредиту процентах та пені в судовому порядку.
Станом на 22 червня 2020 року розмір заборгованості Відповідача перед Банком за договором про споживчий кредит № 014_0107 становить:
13 999,69 грн - загальна сума простроченого кредиту (основного боргу);
2 195,62 грн. - загальна сума прострочених нарахованих процентів.
Станом на 22 червня 2020 року інфляційні втрати складають:
3,50 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених суму основного кредиту;
9,15 грн. - загальна сума інфляційних втрат від нарахованих та несплачених процентів.
Станом на 22 червня 2020 року інфляційні втрати складають:
14,22 грн. - загальна сума 3% річних на суму простроченого кредиту;
9,15 грн. - загальна сума 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
Заборгованості за кредитом, процентами, пенею, інфляційними втратами та 3% річній, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 16 231,53 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРРОУ 09322277, адреса: 01001. м. Київ, вул. Володимирська, 27) заборгованість за договором про споживчий кредит від 04.11.2019 року № 014_0107 в розмірі 16 231 (шістнадцять тисяч двісті тридцять одна) грн. 53 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про дату та місце судового розгляду, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1 22 серпня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 04 листопада 2019 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 014_0107 на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту у визначеному Кредитним договором.
Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені Кредитним договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.
Згідно із пунктом 2.2. Кредитного договору, Кредит надається в загальному розмірі 15000.00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) на строк 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше «03» листопада 2024 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних.
Згідно із пунктом 3.2.1. Кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника.
За змістом пункту 3.1.1. Кредитного договору Банк надає Кредит з моменту виконання Позичальником всіх та кожної з наведених нижче умов надання Кредиту (Умови надання Кредиту):
3.1.1.1. сплати Позичальником комісійної винагороди за надання Кредиту в розмірі 750.00 грн. протягом 1 (одного) Банківського дня з моменту підписання цього Договору.
3.1.1.2. Банк здійснює договірне списання комісійної винагороди з поточного рахунку Позичальника одночасно з зарахуванням на Поточний рахунок суми Кредиту, для чого Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на Поточному рахунку суми коштів, достатньої для списання комісійної винагороди. Позичальник усвідомлює та погоджується з тим. що комісійна винагорода буде списана з Поточного рахунку в тому числі за рахунок коштів, що надійшли у вигляді Кредиту, у зв'язку з чим сума коштів (в тому числі отриманих у вигляді Кредиту), що буде доступна йому для використання на Поточному рахунку після списання комісійної винагороди зменшиться на розмір комісійної винагороди Банку.
Згідно із пунктом 3.3.3. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується здійснювані повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 250.00 гривень та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітнім, починаючи з грудня 2019 року.
За умовами пункту 4.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний:
належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов'язання, у строки, обумовлені цим Договором повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим Договором, а у випадку порушення умов цього Договору, достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають і Кредитного договору.
Відповідно до пункту 8.3. Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплаті процентів за користування Кредитом, комісійної винагороди. Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.
У відповідності умов Кредитного договору сторони погодились, що у разі невиконання Позичальником будь - якого зобов'язання визначеного Кредитним договором. Банк має право вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій, штрафних санкцій.
Відповідно до п.3.10.2.2 дострокове повернення кредиту за ініціативою Банку відбувається у разі прострочення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 (п'ятдесят вісім) календарних днів.
В свою чергу, в підпункті 4.2.1 Кредитного договору Позивач та Відповідач домовились, що Банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по цьому договору.
Пунктом 4.2.2 Кредитного договору, встановлює право Банку при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами, більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.
Сума заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит № 014_0107 згідно розрахунків заборгованості, станом на 20 червня 2020 року становить 16231 гривень 53 копійки, яка складається з:
13 999,69 грн - загальна сума простроченого кредиту (основного боргу);
2 195,62 грн. - загальна сума прострочених нарахованих процентів;
3,50 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених суму основного кредиту;
9,15 грн. - загальна сума інфляційних втрат від нарахованих та несплачених процентів;
14,22 грн. - загальна сума 3% річних на суму простроченого кредиту;
9,15 грн. - загальна сума 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
В частині першій статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
А тому грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.
Викладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року справа № 6-2129цс16, а також у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 686/21962/15-ц.
Відповідно статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Мало того, тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого ставлення до позовної заяви не висловив.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне. Позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. На даний час кредитний договір є діючим, оскільки позичальником не дотримано зобов'язань по поверненню грошових коштів. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов'язань у причинно-наслідковому зв'язку потягнуло за собою появу вищевказаної заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 3, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії -Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277, м. Київ, вул. Володимирська, 27, заборгованість за договором про споживчий кредит від 04 листопада 2019 року № 014_0107 в розмірі 16231 (шістнадцяти тисяч двохсот тридцяти однієї) гривні 53 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії -Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277, м. Київ, вул. Володимирська, 27, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (двох тисяч ста двох) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко