Справа № 286/2956/20
Провадження № 1-кс/286/408/20
29 вересня 2020 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна - підозрюваної ОСОБА_4 , її представника - захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_7 , про арешт майна від 28.09.2020 року , -
У заявленому клопотанні слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,6 кв.м., шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження майном та залишити її на відповідальне зберігання особам, які на законних підставах проживають у ній.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2020 року за № 12020060250000377, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . 17.09.2020 року потерпілою в кримінальному провадженні ОСОБА_9 в порядку ст.ст.127-129 КПК заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином на загальну суму 525900 грн. (в тому числі матеріальної шкоди - 25900 грн., моральної шкоди - 500000 грн.) Відтак, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, тобто забезпечення цивільного позову, слідчий, за погодженням із прокурором, на підставі ст.170 КПК України просить клопотання задоволити та накласти арешт на належну підозрюваній на праві власності квартиру способом тимчасового позбавлення права на відчуження та розпорядження майном.
Обставини, наведені у клопотанні, обґрунтовуються доданими до клопотання документами: витягом з ЄРДР за № 12020060250000377; копією цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином на суму 525900 грн. з доданими до нього копіями товарного чеку на суму 11500 грн. та рахунку на суму 14400 грн., Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.09.2020 року, згідно з якою ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,6 кв.м.
В судовому засіданні власник майна та її представник проти клопотання заперечили, просили у його задоволенні відмовити повністю з мотивів неспівмірності розміру цивільного позову з вартістю квартири, яку просять арештувати слідчий і прокурор; недоведеності обставин, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до його втрати чи передачі іншим особам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з мотивів, у ньому наведених.
Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з нормами ч.ч.1, 2, 6, 8, 10, 11, 12 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном зокрема для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт допускається з метою зокрема: 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути спів мірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові. Арешт може бути накладний у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України. До клопотання додано належні докази в обґрунтування розміру цивільного позову в частині заподіяної злочином матеріальної шкоди - фіскальний чек та рахунок, а в частині заподіяної злочином моральної шкоди, то така не може мати точного грошового виразу, оскільки наслідком злочину є невідновна втрата - смерть особи.
В той же час слідчим та прокурором не доведено існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, тому підстав повністю обмежувати розпорядження майном немає.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 175, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання частково задоволити.
Накласти арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,6 кв.м., шляхом тимчасового позбавлення права на її відчуження.
Квартиру АДРЕСА_1 залишити на відповідальному зберіганні осіб, які на законних підставах у ній проживають - її власника ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1