Справа № 296/8124/20
1-кс/296/3471/20
Іменем України
28 вересня 2020 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судєового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 у справі №296/8124/20 за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019060000000347 від 11.10.2019 ,-
І. СУТЬ ЗАЯВИ
1.1. У провадження слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 надійшла справа №296/8124/20 за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному 11.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060000000347.
1.2. 28.09.2020 захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід слідчому судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 .
1.3. Заяву мотивовано тим, що повістку про виклик в судове засідання вона отримала без дотримання правил про повідомлення (ч.8 ст.135 КПК України), тобто пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
2.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду заяви про відвід судді у справі №296/8124/20 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2.2. Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися. Від захисника ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд заяви без її участі та без участі підозрюваного ОСОБА_3 з додатковим поясненнями щодо наявності ряду обставин, які свідчать про явну упередженість судді ОСОБА_5 . Слідчий суддя ОСОБА_5 подав заяву про розгляд відводу без його участі.
2.3. Неявка осіб, що беруть участь у розгляді питання про самовідвід слідчого судді не є перешкодою для розгляду відповідної заяви слідчого судді.
2.4. Фіксація під час розгляду заяви про самовідвід слідчої судді за допомогою технічних засобів не здійснювалась на підставі частини 4 статті 107 КПК України.
ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)
3.1. Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Суддя також не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку, якщо порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
3.2. З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
3.3. Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
ІV. МОТИВИ СУДДІ
4.1. Захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід слідчому судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 з підстав порушення останнім порядку виклику підозрюваного та його захисника в судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. На думку захисника призначення судового засідання на 25.09.2020 на 14-30 год та відкладення засідання на 28.09.2020 на 15-00 год. викликає питання про намагання слідчого судді швидко провести судове засідання, що викликає у захисника обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді, а тому заявляє відвід.
4.2. Суд не погоджується з доводами заявника. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
4.3.Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
4.4. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
4.5. В даному випадку, основною підставою для відводу слідчого судді, на думку заявника, є сумнів в неупередженості судді (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки інші підстави для відводу, передбачені КПК України, не можуть бути застосовані у цьому випадку).
4.6. Відповідно до положень статті 186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний перебуває на свободі.
4.7. Таким чином, оскільки діючим КПК України не передбачено відкриття провадження по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на строки розгляду такого клопотання, визначений п.1 ч.1 ст.135 КПК України спосіб здійснення виклику осіб до слідчого судді, слідчим суддею не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
4.8. Виходячи з наведеного, заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 372 Кримінального процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_5 у справі №296/8124/20 за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019060000000347 від 11.10.2019.
Ухвала набирає законної сили з оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1