Справа № 296/7015/20
1-кс/296/2994/20
Іменем України
21 серпня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянув клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020060000000317 від 16.07.2020 року, -
ОСОБА_5 звернувся 18.08.2020 до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13.08.2020 року, в частині заборони користування автомобілем «САЗ» 3507, р.н. НОМЕР_1 , та повернути вказаний транспортний засіб володільцю.
В обгрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060000000317 від 16.07.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2020 року близько 19 год. 20 хв. в м. Житомирі на провулку Комунальному поблизу будинку №7 водій автомобіля марки САЗ-3507 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 , рухаючись в напрямку вулиці Селецької, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7 , який, граючись на узбіччі, раптово почав перетинати проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП малолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події.
Арештований автомобіль належить на праві власності ОСОБА_5 , який не є підозрюваним чи обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, з автомобілем проведено всі необхідні слідчі дії та експертизи для встановлення обставин ДТП та його механізму, а також причин смерті потерпілого. Окрім того, цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній, оскільки потерпілій стороні шкода відшкодована.
Таким чином відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу як арешт автомобіля, автомобіль використовується для здійснення підприємницької діяльності та неможливість його експлуатації шкодить інтересам власника , тому останній просить скасувати арешт, накладений на автомобіль «САЗ» 3507, р.н. НОМЕР_1 , та повернути вказаний транспортний засіб володільцю.
В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.
Прокурор заперечила проти задоволення клопотання та пояснила, що досудове слідство триває, автомобіль визнано речовим доказом та існує ризик того, що володілець майна може знищити або відчужити автомобіль.
Слідчий суддя вислухав доводи учасників процесу, дослідив клопотання та приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Положеннями ч. 3 ст. 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також ч.4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, в ході розгляду клопотання встановлено, що з автомобілем «САЗ» 3507, р.н. НОМЕР_1 ,, проведено необхідні слідчі дії та експертні дослідження, тому відпала потреба у подальшому арешті автомобіля.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за можливе скасувати арешт майна в частині заборони користування автомобілем «САЗ» 3507, р.н. НОМЕР_1 , залишивши арешт в частині заборони розпорядження (відчуження) автомобілем.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити частково.
Частково скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13.08.2020 року, в частині заборони користування автомобілем «САЗ» 3507, р.н. НОМЕР_1 , залишивши арешт в частині заборони розпорядження (відчуження) автомобілем.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1