Справа №127/20908/20
Провадження №1-кс/127/9398/20
24 вересня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівка, Іллінецького району Вінницької області, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу 89 КК України,-
Слідчий СВ Київського ВП Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 24.09.2020 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що 22.09.2020 приблизно о 23:50 год., ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 знаходились на перехресті вулиць Академіка Янгеля та Батозька в м. Вінниця, де побачили раніше не знайомих їм ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом застосування до них насильства, небезпечного для життя і здоров'я, для чого вони вступили між собою в попередню змову.
Реалізовуючи цю змову, діючи умисно і спільно, з корисливими мотивом та метою, опираючись на дії один одного, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали реалізовувати обумовлений між собою план.
В цей момент до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 приєднався їх товариш ОСОБА_10 , який, будучи обізнаним в намірах своїх знайомих, вирішив допомогти їм в реалізації задуманого плану, таким чином також вступивши в попередню змову.
Так, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і почав із ними розмову, яка в подальшому переросла в словесний конфлікт.
В подальшому, ОСОБА_4 підійшов спереду до ОСОБА_9 та почав застосовувати до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент його заподіяння, а саме - наніс один удар спеціальним засобом - передньою частиною ліхтаря-електрошокера, що знаходився в нього в руках, в ділянку правої скроні ОСОБА_9 . В наслідок отриманого удару ОСОБА_9 втратив свідомість та упав на дорогу.
Через декілька хвилин ОСОБА_9 прийшов до свідомості, а ОСОБА_4 побачивши це, спрямував в його бік предмет, зовні схожий на ніж, і почав вимагати передання їм мобільних телефонів та грошових коштів, погрожуючи при цьому фізичною розправою, застосувавши таким чином погрозу насильством, небезпечним для життя і здоров'я в момент заподіяння.
Вказану погрозу ОСОБА_9 сприйняв як реальну, та в подальшому, після отримання численних ударів ногами по тулубу від ОСОБА_7 , передав останньому мобільний телефон марки «ІPhone Хr Space Gray 128 Gb» вартістю 15 000 грн., який віддав отриманий телефон ОСОБА_10 . Після цього, на вимогу ОСОБА_4 , яка супроводжувалася нанесення численних ударів по голові, передати усі цінні речі, ОСОБА_9 передав останньому грошові кошти в розмірі 650 грн.
Після цього, ОСОБА_4 із застосуванням до ОСОБА_8 фізичного насильства, що виявлялось у нанесенні численних ударів в ділянку нижньої щелепи, наказав передати належний ОСОБА_8 мобільний телефон. В подальшому, на вимогу ОСОБА_4 , ОСОБА_8 передав належний йому мобільний телефон марки «ІPhone 7 Black 32 Gb» вартістю 5 000 грн, який ОСОБА_4 одразу передав ОСОБА_10 .
ОСОБА_10 , отримавши вказані вище телефони, висловлював до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вимоги повідомити паролі входу в облікові записи «ICloud» вказаних мобільних пристроїв з метою виходу із них та подальшого безперешкодного використання викрадених телефонів.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріальної шкоди на суму 15 650 грн., а також заподіяно (згідно виписки МКЛ ШМД № б/н від 23.09.2020 ) поверхневі травми декількох ділянок верхніх та нижніх кінцівок, забої, садна, обох верхніх та нижніх кінцівок.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 заподіяно матеріальної шкоди на суму 5 000 грн., а також заподіяно (згідно виписки МКЛ ШМД № б/н від 23.09.2020 ) поверхневі травми декількох ділянок верхніх та нижніх кінцівок, забої, садна, обох верхніх та нижніх кінцівок.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ґрунтовно підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вербівка, Іллінецького району, Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 громадянин України, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.
ОСОБА_4 , 23 вересня 2020 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 23.09.2020 року;
-Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.09.2020 року;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
-Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 ;
-Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9 ;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , злочину який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а також наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України) усвідомлюючи міру покарання, яке йому загрожує ОСОБА_4 може переховуватись як під час досудового розслідування так і під час розгляду справи у суді;
2) незаконно впливати на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчиняти тиск на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів під час досудового слідства;
3) можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) оскільки будь-яке джерело доходів у підозрюваного відсутнє, вчинення злочинів проти власності є одним із джерел його доходу, тому перебуваючи на волі він може вчинити інший злочин, крім того на даний час підозрюваний ніде не працює, вагомих, соціально стримуючих факторів немає;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує.
Запобігти переліченим ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не представляється можливим.
Вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Крім того, так як ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства, в разі постановлення ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід не визначати розмір застави.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваномуОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили більш м'який захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12020020040001043, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 22.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020040001043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України.
23.09.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
На думку суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Санкція ч.2 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
У відповідності з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, який раніше не судимий та підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строком понад п'ять років, а тому відноситься до кола осіб до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочину за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, а також суд враховує особу підозрюваного, який офіційно не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, не одружений, осіб на утримані не має, що в свою чергу свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів. Отже, суд підчас розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи міру покарання, яке йому загрожує ОСОБА_4 може переховуватись як під час досудового розслідування так і під час розгляду справи у суді; незаконно впливати на потерпілого та свідків ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчиняти тиск на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів під час досудового слідства; може вчиняти інші кримінальні правопорушення оскільки будь-яке джерело доходів у підозрюваного відсутнє, вчинення злочинів проти власності є одним із джерел його доходу, тому перебуваючи на волі він може вчинити інший злочин, крім того на даний час підозрюваний не працює, вагомих, соціально стримуючих факторів немає; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначати розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчинено із застосування насильства або погрозою його застосування, а тому підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави суд не визначає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Визначити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту затримання до 01 год. 35 хв. 21 листопада 2020 року в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 листопада 2020 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя