Справа №295/11754/20
1-кс/295/4845/20
Іменем України
29.09.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , внесене в кримінальному провадженні №12020060170000668 від 27.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
У клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2020 року, близько 23 години ОСОБА_5 , перебував поруч з будинком АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
В цей же день, час та місці, ОСОБА_9 , користуючись невстановленим під час досудового розслідування предметом схожим на ніж, наніс ОСОБА_8 один удар в область грудної клітки справа та один удар в область поперекової ділянки зліва, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа з ушкодженням нижньої долі правої легені, правобічного пневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та різаної рани поперекової ділянки зліва, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України сторона обвинувачення підтверджує зібраними доказами, зокрема,протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 27.09.2020 року, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_10 , допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , за участю свідка ОСОБА_12 , за участю потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , висновком експерта №1917.
У клопотанні містяться посилання на ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. Так, слідчий вказав, що підозрюваний ОСОБА_5 може
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, про що свідчить вручена йому повістка про виклик та на який підозрюваний не з'явився, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі на вказаний строк та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що в майбутньому негативно відобразиться на її стосунках в родині та суспільстві, перебуваючи на волі буде переховуватись від органу досудового розслідування,
- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (під час досудового розслідування не встановлено предмет, яким спричинено тілесні ушкодження),
- в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області проживають потерпілі та свідки вчинення кримінального правопорушення, останній може незаконного вливати на них, погрожувати та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі чого, слідчий вказав, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ним покладених на нього обов'язків
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 визнав свою в скоєному, зазначив, що по закінченні судового засідання має намір вказати на місце куди викинув ніж, просив застосувати до нього більш м"який запобіжний захід, зобов"язався з"являтись на всі виклики слідчого та суду.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу просив врахувати наявність на утриманні ОСОБА_15 двох неповнолітніх дітей, врахувати, що останній до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав вину, сприяє слідству та просив обрати більш м"який запобіжний захід.
Встановлено, що 28.09.2020 року в рамках кримінального провадження №12020060170000668 від 27.09.2020 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частина 1, 2 ст. 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частин 1, 2 ст. 194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Оцінивши зібрані досудовим розслідуванням докази, слідчий суддя вважає за можливе встановити на їх підставі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від від п'яти до восьми років (тяжкий злочин).
Перевіряючи наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу та які передбачені ст. 178 КПК України, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 повнолітній, на утриманні має двох малолітніх дітей, має міцні соціальні зв'язки - проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 , має зареєстроване місце проживання, що співпадає із зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_13 та малолітніх дітей, зі слів працює неофіційно, не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Оцінивши наведені слідством ризики слідчий суддя вважає їх обґрунтованими частково.
Так, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яким мотивувався тим, що знаряддя злочину на даний час не знайдено, спростовано в судовому засіданні,оскільки підозрюваний вказав, що вкаже на місце його знаходження.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовано виключно тяжкістю покарання за вчинене кримінальне правопорушення та у противагу чому встановлено наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, яке співпадає із зареєстрованим місцем проживання, визнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає недоведеним.
Поряд з тим, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, наявності потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка в цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено неможливість та недоцільність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж виключно у виді тримання під вартою.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Встановлено, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права, слідчий суддя дійшов висновку, що завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (зокрема, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним своїх процесуальних обов'язків) може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді цілодобового домашнього арешту.
Положення ч. 5 ст. 194 КПК України передбачають, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 200, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;
2) не відлучатися з м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 28.11.2020 року. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1