Шаргородський районний суд
Вінницької області
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Шаргород
справа № 152/985/20
провадження № 1-кп /152/83/20
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 31.08.2020 у кримінальному провадженні № 12020020360000166 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 04.11.1999 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки; 04.08.2000 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, 42, 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 07.11.2005 Бершадським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 07.11.2005 Жмеринським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 01.10.2010 Шаргородським районним судом Вінницької області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців; 04.11.2013 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці; 22.01.2018 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.390, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненого з місць позбавлення волі 26.04.2019 після відбуття покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_4 ,
зі сторони захисту:
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_3 в червні 2019 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаючи про те, що ОСОБА_6 після своєї смерті залишив у нежилому будинку, що розташований по АДРЕСА_2 бойові припаси, прийшов до вказаного домоволодіння, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, маючи злочинний умисел, спрямований на зберігання патронів до вогнепальної зброї та боєприпасів, в порушення вимог п. 1 Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 за № 2471-XII, відповідно до якого громадяни набувають права власності на набої до вогнепальної зброї, придбані ними з відповідного дозволу органами внутрішніх справ за місцем проживання особами, які досягли 21-річного віку, також в порушення вимог розділу II пп. 8.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, яким передбачена дозвільна система на зберігання набоїв до вогнепальної зброї, не маючи відповідного дозволу, наявність якого передбачена п. 2 положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, яка визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, облік, носіння, перевезення і використання зброї та інших предметів, щодо яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування, умисно, незаконно придбав, а саме знайшов на горищі вказаного нежилого будинку пакет із 120 патронами калібру 5.45х39 мм, 28 патронами калібру 7,62х39 мм, та бойовою гранатою Ф-1. Бойові набої незаконно переніс до свого домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у приміщенні літньої кухні, а бойову гранату Ф-1 переніс та зберігав в приміщені закинутого та недіючого складу, розташованого на околиці села Носиківка Шаргородського району Вінницької області.
11.08.2020 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.08.2020, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , в приміщені літньої кухні було виявлено та вилучено 148 патронів, які відповідно до висновку експерта № 285 від 14.08.2020 є: 120 патронів - автоматичними патронами калібру 5.45х39 мм зразка 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова (АКМ-74, РПК-74), придатні до стрільби, виготовлені на заводі в м. Фрунзе, 1990 року випуску; 28 патронів - автоматними патронами калібру 7,62х39 мм, зразку 1943 року, призначеними для стрільби з самозарядних карабінів (СКС) та автоматів і кулеметів конструкції Калашникова (АК, АКМ, АКМС, РПК, РПКС), придатні до стрільби, виготовлені на заводі в м. Ульянівськ 1957 року випуску. Крім того, у приміщені закинутого недіючого складу на околиці села Носиківка Шаргородського району Вінницької області було виявлено та вилучено гранату, яка відповідно до висновку експерта № 75 від 18.08.2020, являється металевим предметом еліпсоїдної форми зеленого кольору із ребристою поверхнею із маркуванням на донній частині «107 11-71 Т» в конструктивному поєднані з металевим предметом циліндричної форми сріблястого кольору із зигзагоподібною пластиною з маркуванням на важелі «132-88 УЗРГМ-2 11» та 583-67-89» є оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів.
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст.ст. 468-470, 472 КПК України, 31 серпня 2020 року між підозрюваним ОСОБА_3 та начальником Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.
З вказаної угоди від 31.08.2020 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020020360000166 повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного злочину та його правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 263 КК України. ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у вчиненому злочині; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обтяжуючі покарання - рецидив злочинів. Сторони угоди узгодили призначення покарання підозрюваному ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
В угоді зазначено, що її сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні, розуміючи надані йому законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
ОСОБА_3 пояснив, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягав на затвердженні угоди про примирення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначив, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним ОСОБА_3 вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зауважила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, тож просила цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання.
На виконання вимог ст.474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що ОСОБА_3 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Таким чином, суд, заслухавши думку підозрюваного ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 та висновок прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України приходить до наступного.
Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно зі ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів … Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
Зміст угоди про визнання винуватості від 31 серпня 2020 року, укладеної між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_4 відповідає вимогам, встановленим в ст. 472 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити.
Зокрема, у вказаній угоді зазначені її сторони, формулювання підозри та її правова кваліфікація з зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КК України, наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.
Крім того, судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди прокурором надані матеріали провадження №12020020360000166, які судом вивчені на предмет наявності скарг підозрюваного під час досудового розслідування.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і підозрюваний, і прокурор розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості від 31 серпня 2020 року, її сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України, визнаючи, шляхом її укладення доведеним, що ОСОБА_3 в червні 2019 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаючи про те, що ОСОБА_6 після своєї смерті залишив у нежилому будинку, що розташований по АДРЕСА_2 бойові припаси, прийшов до вказаного домоволодіння, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, маючи злочинний умисел, спрямований на зберігання патронів до вогнепальної зброї та боєприпасів, не маючи відповідного дозволу, умисно, незаконно придбав, а саме знайшов на горищі вказаного нежилого будинку пакет із 120 патронами калібру 5.45х39 мм, 28 патронами калібру 7,62х39 мм, та бойовою гранатою Ф-1. Бойові набої незаконно переніс до свого домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у приміщенні літньої кухні, а бойову гранату Ф-1 переніс та зберігав в приміщені закинутого та недіючого складу, розташованого на околиці села Носиківка Шаргородського району Вінницької області, які 11.08.2020 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.08.2020 було виявлено та вилучено.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що укладена угода між ним та прокурором відповідає вимогам КПК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_3 - наявні, узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст. ст.50, 65 - 67 КК України.
Взяті підозрюваним ОСОБА_3 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена між підозрюваним ОСОБА_3 та начальником Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора угода про визнання винуватості підлягає затвердженню в підготовчому судовому засіданні на підставі п.1 ч.3 ст.314 та ч.1 ст.475 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.
Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України, а саме: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, а саме: 120 (сто двадцять) штук автоматичних патронів калібру 5.45х39 мм зразка 1974 року; 28 (двадцять вісім) автоматичних патронів калібру 7,62х39 мм, зразку 1943 року, осколкову гранату Ф-1 промислового виготовлення військового призначення - знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався.
Підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст. 373-376, 468-470, 472-474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 31 серпня 2020 року про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_3 та начальником Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2020 за №12020020360000166, за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 серпня 2020 року покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання обчислювати з дня його затримання на виконання цього вироку суду.
Речові докази: 120 (сто двадцять) штук автоматичних патронів калібру 5.45х39 мм зразка 1974 року; 28 (двадцять вісім) автоматичних патронів калібру 7,62х39 мм, зразка 1943 року, осколкову гранату Ф-1 промислового виготовлення військового призначення - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 80 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст.394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1