28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 240/5100/19
адміністративне провадження № К/9901/22950/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області (правонаступник Головного управління ДФС у Житомирській області; ГУ ДПС) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних санкцій,
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у цій справі.
Відповідно до положень статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підстави для оскарження судових рішень передбачені частиною четвертою статті 328 КАС.
У залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі ГУ ДПС підставами касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на неправильне застосування норми матеріального права без врахування висновку Верховного Суду у постанові від 06.03.2020 у справі №810/2714/15 (в касаційні скарзі ГУ ДПС помилково вказало дату прийняття Верховним Судом постанови у зазначеній справі, як 08.03.2020).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обов'язковою умовою, за якої виникає підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, є інше застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального (процесуального) права, порівняно із застосуванням цих норм Верховним Судом у подібних правовідносинах.
Предметом позову у цій справі (№240/5100/19) є правомірність визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, за неподання податкових декларацій з ПДВ та неподання в повному обсязі повідомлення про об'єкти оподаткування. Фактичною підставою визначення позивачу сум грошових зобов'язань слугував факт включення позивачем до витрат сум акцизного податку та не підтвердження первинними документами сум витрат, врахованих при визначенні оподаткованого доходу.
Водночас, висновок Верховного Суду в постанові від 06.03.2020 у справі №810/2714/15 стосується права платника ПДВ на податковий кредит (застосування норм пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Зважаючи на неподібність правовідносин у зазначених вище справах, ГУ ДПС не вказало підставу касаційного оскарження, а тому касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяЄ.А. Усенко