29 вересня 2020 року
м. Київ
справа №1540/4207/18
адміністративне провадження №К/9901/27857/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року (ухвалена в складі колегії: головуючого-судді- Осіпова Ю.В., суддів: Бойка А.В., Запорожана Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі також - відповідач, ГУ НП в Одеській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо не надання у встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», п.3 розділу 4 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (затв. наказом МВС України від 11.01.2016 №4), строк відповіді на його заяву від 06.12.2017;
- визнати протиправним та скасувати затверджений начальником ГУ НП в Одеській області 18.06.2018 Висновок від 12.06.2018 про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області, що полягає у невиплаті позивачу як інваліду ІІІ групи одноразової грошової допомоги в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (18.06.2018);
- зобов'язати ГУ НП в Одеській області виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі, визначеному ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 440 500 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо неприйняття у встановлений п.3 Розділу 4 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (затв. наказом МВС України від 11.01.2016 №4) строк наказу або направлення повідомлення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.12.2017. Визнано протиправним та скасовано Висновок про призначення одноразової грошової допомоги, складений 12.06.2018 та затверджений начальником ГУ НП в Одеській області 18.06.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Зобов'язано ГУ НП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у відповідності до Висновку про призначення одноразової грошової допомоги, складеного 15.12.2017 та затвердженого Начальником ГУ НП в Одеській області 18.12.2017. В іншій частині позову - відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні докази того, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 400 000 грн.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 4 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично вважається звільненим з органів поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону №580-VIII згідно наказу начальника ГУ НП в Одеській області №108-о/с від 14.03.2016 року та має чинний негативний Висновок від 18.06.2018 про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги, то відповідно у нього на цей час відсутні законні підстави як для отримання спірної одноразової грошової допомоги, так і для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року, позивач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що П'ятий апеляційний адміністративний суд безпідставно допустив до розгляду апеляційну скаргу Національної поліції України, яка не є стороною у справі. Також заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно, вийшовши за межі предмету позовних вимог у цій справі, надав оцінку правомірності наказу ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016, яким внесені зміни про підстави звільнення позивача з органів поліції.
Національна поліція України надіслала відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти її задоволення. У відзиві зазначає, що питання, які є спірними у цій справі стосуються інтересів Національної поліції України, позаяк саме Нацполіція як центральний орган управління поліцією вживає заходи щодо виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги. Тому в межах прав та гарантій, передбачених ст. 293 КАС України була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у цій справі. У відзиві також йдеться про те, що суд апеляційної інстанції не виходив при розгляді справи за межі позовних вимог, а лише надав оцінку обставинам справи.
Зазначену касаційну скаргу згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 7 жовтня 2019 року передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартинюк Н.М. (суддя-доповідач), Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., які входять до судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року задоволені заяви суддів Мартинюк Н.М. , Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід. Передано справу №1540/4207/18 (провадження №К/9901/27857/19) до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою від 28.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 14.03.2016 наказом начальника ГУ НП в Одеській області №108-о/с майора поліції ОСОБА_1 з 18.03.2016 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
11.05.2016 ОСОБА_1 видано свідоцтво про хворобу №125/2, відповідно до якого Військово-лікарська комісія ДУ ТМО МВС України по Одеській області за розпорядженням начальника відділу УКЗ ГУ НП України в Одеській області здійснила медичний огляд ОСОБА_1 та встановила, що ним отримано травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Наказом ГУ НП в Одеській області від 18.05.2016 №356-о/с внесені зміни до попереднього наказу ГУ НП в Одеській області від 14.03.2016 №108-о/с в частині підстав звільнення позивача зі служби та зазначено: «уважати ОСОБА_1 звільненим з ОВС відповідно до п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Підстава: заява ОСОБА_1 від 12.05.2016 та свідоцтво про хворобу № 1251/2, видане ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області 11.05.2016.
23.05.2016 ОСОБА_1 у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК.
28.09.2016 позивач звернувся до ГУ НП в Одеській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, до якої надав копію виписки Акту МСЕК №799225, копію свідоцтва про хворобу №125/2, копію посвідчення «ветерана війни» та копію паспорта.
За результатами розгляду вказаної вище заяви 30.09.2016 ГУ НП в Одеській області надана відповідь №14/1-К-377, якою роз'яснено позивачу про необхідність звернення з вказаного питання із заявою встановленого зразку та наданням всіх документів, які передбачені «Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або втрати працездатності поліцейського» (затв. наказом МВС від 11.01.2016р. №4).
06.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що отримав травму в період проходження служби в ОВС Київський ВП ГУ НП в Одеській області. До повторної заяви ОСОБА_1 надав копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію акту огляду, копію свідоцтва про хворобу та оригінал довідки МСЕК.
Відповідач за результатами розгляду повторної заяви 15.12.2017 склав Висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 3-ї групи в розмірі 400 000 грн. Цей висновок затверджений начальником ГУ НП в Одеській області 18.12.2017.
Після проведення інвентаризації питань, пов'язаних із призначенням ОГД, 18.06.2018 начальником ГУ НП в Одеській області затверджено новий висновок від 12.06.2018, яким визнано попередній про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 18.12.2017 недійсним, через що відмовлено позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
На чергову заяву ОСОБА_1 відповідач надав відповідь від 11.07.2018 за №14/634, в якій зазначив, що оскільки позивача звільнено зі служби в поліції «за власним бажанням», то законні підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського відсутні, у зв'язку з чим, подані ним документи для отримання цієї допомоги були повернуті позивачу.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 1540/4207/19 подана у жовтні 2019 року, розгляд скарги не закінчено до 08.02.2020, тому скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України, а також їх соціальний захист визначає Закон України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок №4).
Згідно з п. 2 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.
Для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);
8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п. 1, п. 2 розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє:
1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пунктом 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Керівник територіального органу поліції у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції.
Як вірно встановлено судом апеляційної під час розгляду даної справи, після проведення інвентаризації питань, пов'язаних із призначенням одноразової грошової допомоги, начальником ГУ НП в Одеській області скасований висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Крім того, судом апеляційної інстанції здійснені перевірка доказами фактичних обставин у справі та встановлено, що позивача первинно звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» наказом №108-о/с від 14.03.2016. Однак в цей наказ через 2 місяці після звільнення ОСОБА_1 , наказом ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016 внесені зміни щодо підстав звільнення з п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) - на п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу).
Факт відсутності правових підстав для видання наказу ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016 про внесення змін щодо підстави звільнення позивача з органів поліції встановлено під час проведення службового розслідування і підтверджено Висновком, затвердженим 06.06.2019 Головою Національної поліції України та його наказами від 17.05.2019 №502о/с, яким скасовано наказ ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016 (в частині зміни підстав звільнення ОСОБА_1 ), та від 20.06.2019. №1152, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУ НП в Одеській області, який супроводжував дану справу в суді.
Отже, доводи позивача, викладені у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції, досліджуючи вказані обставини, вийшов за межі позовних вимог та надав оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження у цій справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки перевірка фактичних обставин щодо причин звільнення позивача має суттєве значення для вирішення цієї справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога, що є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави виплачується особам, які мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Однак колегія суддів звертає увагу, що п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що причиною звільнення позивача з поліції не є хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, то суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 20 березня 2019 року у справі №823/1924/18, від 15 квітня 2019 року у справі №823/1798/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №822/1083/18.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не мав приймати до розгляду касаційну скаргу Міністерства оборони України, яке не брало участі у розгляді справи в суді першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, право на апеляційне оскарження судового рішення мають не тільки учасники справи, а і особи, які не брали участі у розгляді справи, за умови, коли суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Національна поліція України як розпорядник коштів, з яких нараховується і виплачується одноразова грошова допомога, наділений правом на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 293 КАС України.
Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року по справі №1540/4207/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко