29 вересня 2020 року
Київ
справа №461/5775/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16495/18, №К/9901/16490/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа Львівський обласний військовий комісаріат, про зобов'язання вчинити дії,
Постановою Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07 жовтня 2009 року з компенсацією втрати частини доходів.
21 вересня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі №461/5775/16-а.
Заява вмотивована тим, що постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року є незрозумілою, оскільки позивачу припинено виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а таке рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не приймалося.
Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не вирішуючи питань, які не були предметом судового розгляду.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Окремо, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Так, заявник вважає підставою для роз'яснення судового рішення те, що суд касаційної інстанції частково задовольнив позов шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07 жовтня 2009 року з компенсацією втрати частини доходів, але при цьому не зазначив, що рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не приймалося.
На цій підставі Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Предметом позову є захист соціального права особи шляхом поновлення виплати раніше призначеної позивачу пенсії. У цій справі Суд здійснив оцінку спірних правовідносин станом на момент їх виникнення з урахуванням того, що оспорюване право на пенсію підлягає поновленню з 07 жовтня 2009 року. Колегія суддів зазначає, що у цій справі Суд не досліджував правовідносини, які виникли раніше, зокрема ті, що пов'язані з внутрішньою організацією роботи органів пенсійного фонду та передачею з 01 січня 2007 року органам пенсійного фонду функцій з призначення і виплати пенсії військовослужбовцям, згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, мотиви, які заявник наводить у своїй заяві, по суті полягають у його незгоді з постановою Верховного Суду від 30 липня 2020 року, зокрема з мотивацією останньої. Разом з тим, в мотивувальній частині вказаної постанови чітко та послідовно наведено, з огляду на які обставини суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07 жовтня 2009 року з компенсацією втрати частини доходів.
Отже, судове рішення є зрозумілим і не викликає можливості подвійного тлумачення його резолютивної частини, що могло б викликати труднощі у його виконанні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 132/3485/16-а та від 16 липня 2019 року у справі № 826/6056/16.
Керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 461/5775/16-а.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін