28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 160/9540/19
адміністративне провадження № К/9901/14023/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступника Дніпропетровської митниці ДФС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №160/9540/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
29 травня 2020 року Дніпровська митниця Держмитслужби подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №160/9540/19.
Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2020 року касаційну скаргу залишив без руху (відповідачем не надано документ про сплату судового збору та не обґрунтувано підставу на якій подається касаційна скарга).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано документ про сплату судового збору (платіжне доручення від 24 липня 2020 року №1609) та уточнення до касаційної скарги.
На обґрунтування підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга скаржник (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України) скаржник зазначив про незастосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме - статей 52, 53, 54 та частини другої статті 58 Митного кодексу України, що не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №804/148/16, від 2 квітня 2020 року у справі №140/2007/18, від 6 травня 2020 року у праві №140/1713/19, згідно з яким обов'язок довести задекларовану митну вартість лежить на декларанті, а метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При цьому, подібності правовідносин в оскаржуваній справі та у зазначених справах, як складової підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, немає. У справах №804/148/16, №140/2007/18, №140/1713/19 Верховних Суд зробив висновок з урахуванням встановлених обставин, про те що надані декларантом документи для підтвердження задекларованої митної вартості товару містили розбіжності, зокрема щодо продавця (виробника) товару, ціни (вартості) товару.
Водночас суд апеляційної інстанції у постанові від 21 квітня 2020 року виходив із того, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу відповідачем не спростовані.
Також скаржник зазначає, що суди застосували норму права без урахування висновку Вищого адміністративного суду України, а саме пункту 2.8 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України у редакції від 13 березня 2012 року, затвердженого постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2.
Водночас пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає наявність висновку, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України.
Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №160/9540/19 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ. А. Усенко