проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" вересня 2020 р. Справа № 917/105/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М. , суддя Радіонова О.О.
при секретарі Пляс Л.Ф.
за участю представників сторін:
позивача - Максименко Ю.П., наказ від 21.09.2018 № 35-ол "Про призначення Максименко Ю.П."; Положення про Відділ правового забезпечення Державної екологічної інспекції Центрального округу, затв. нач. ДЕІ Центрального округу Є. Мартосенко від 25.02.2020; посвідчення серія ЦО №0093 діє до 22.10.2022; довіреність (діє до 31.12.2020) № 07-12/1186 від 25.03.2020,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.3808) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.11.2019 (суддя Сірош Д.М., повний текст складено 18.11.2019) у справі №917/105/19
за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу, м.Полтава
до Селянського (фермерського) господарства “С.Г.М.”, с.Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область,
про стягнення збитків
Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." про стягнення 890899,91 грн. збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
Позов мотивовано тим, що під час проведення у 2018 році планової перевірки з дотримання селянським фермерським господарством «С.Г.М.» вимог природоохоронного законодавства, було виявлено порушення господарюючим суб'єктом вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, що полягає у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, про що було складено відповідний акт перевірки №33/07-04 від 03.09.2018.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.11.2019 у справі №917/105/19 позов задоволено.
В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що відповідачем в період з 21.08.2015 по 25.04.2017 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Місцевий господарський суд визнав правомірним розрахунок розміру збитків, який здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639) та в основу якого покладені довідки СФГ «С.Г.М.» про стаціонарні джерела викидів та їх фактично відпрацьований час в годинах.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження правомірності нарахованої ним суми збитків. Як зазначає відповідач, складений позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №33/07-04 від 03.09.2018 не містить відомостей про інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів об'єктів, що не відповідає п.п.2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що належним позивачем у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є центральний орган, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - Державна екологічна інспекція України. На думку відповідача, Державна екологічна інспекція Центрального округу не наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про стягнення шкоди на користь державного та місцевого бюджетів.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у цій справі призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса.
На вирішення експертів було поставлено наступні питання:
1) Чи підтверджується нормативно та документально висновки, викладені в акті за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання - Селянським (фермерським) господарством “С.Г.М.” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів №33/07-04 від 03.09.2018, складеному Державною екологічною інспекцією Центрального округу?
2) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (при викидах без дозволу та наявності інформації Селянського (фермерського) господарства “С.Г.М.” про фактично відпрацьований час стаціонарних джерел викидів в годинах з 21.08.2015 по 25.04.2017), виконаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Капустян В.Л. на суму 890899,91 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Селянським (фермерським) господарством “С.Г.М.” за період з 21.08.2015 по 25.04.2017 року (при викидах без дозволу та наявності інформації Селянського (фермерського) господарства “С.Г.М.” про фактично відпрацьований час стаціонарних джерел викидів в годинах з 21.08.2015 по 25.04.2017)?.
Оплату за проведення експертизи суд поклав на відповідача.
Відповідач не оплатив вартість експертизи, у зв'язку з чим вона була знята з виконання, а матеріали справи №917/105/19 повернуті експертною установою суду супровідним листом №5205/5206 від 17.07.2020 (а.с.1 т.2).
Ухвалою суду від 14.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.09.2020 о 10:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.020 зазначав про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
В судове засідання 28.09.2020 відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Клопотання про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено відповідача про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, з 20.08.2018 по 03.09.2018 Державною екологічною інспекцією Центрального округу проводилася планова перевірка дотримання Селянським (фермерським) господарством "С.Г.М." вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Під час проведення перевірки встановлено (а.с.20 т.1), що 26.04.2017 СФГ «С.М.Г.» отримано дозволи на викиди на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: №5324285702-1 на виробничий майданчик (тік, тракторна бригада) за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с.Онищенко; №5324285701-1 на виробничий майданчик (контора, молочно-товарна ферма, пилорама) за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с.Шилівка. Об'єкти належать до третьої групи.
Як встановлено в ході проведення перевірки, попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами (до 26.04.2017) у СФГ «С.М.Г» - відсутній.
Тобто, з 21.08.2015 по 25.04.2017 у відповідача був відсутній дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вказані обставини стосовно порушення відповідачем вимог абз.2 ч.1 ст.10, ч.5 ст.11 Закону України «Про атмосферне повітря» зафіксовані в акті №33/07-04 від 03.09.2018, складеному Державною екологічною інспекцією за результатами проведення перевірки (а.с.13-23 т.1).
Під час проведення перевірки СФГ «С.М.Г» представило Державній екологічній інспекції Центрального округу документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу, зокрема, довідку №129/2 від 20.08.2020, в якій міститься інформація про фактично відпрацьований час стаціонарних джерел викидів в годинах з 21.08.2015 по 25.04.2017 (а.с.24 т.1) та таблицю «Характеристика джерел викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря та їх параметри».
На підставі відомостей вказаних документів, Державною екологічною інспекцією Центрального округу розраховано збитки у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008. Відповідно до розрахунку позивача, їх розмір складає 890 899,91 грн.
Позивач направив відповідачу претензію №07/08-17 від 21.09.2018 з вимогою відшкодувати заподіяні державі збитки в розмірі 890899,91 грн. (а.с.26 т.1).
Відповідач в добровільному порядку збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Як свідчать матеріали справи, Господарський суд Полтавської області ухвалою від 27.03.2019 (а.с.94 т.1) зупиняв провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №440/4677/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." до Державної екологічної інспекції Центрального округу про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу №33/07/03 від 15.08.2018 "Про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства СФГ "С.Г.М.";
- визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства СФГ "С.Г.М.".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 440/4677/18, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вказані судові рішення у справі №440/4677/18 в касаційному порядку не переглядалися.
Судова колегія враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
За приписами частини п'ятої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної перевірки Державна екологічна інспекція Центрального округу склала акт №33/07-04 від 03.09.2018, в якому зафіксовано факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.
Вказаний акт перевірки не скасований та не оспорювався відповідачем.
Відповідач не надав суду доказів наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 21.08.2015 по 25.04.2017.
За наведених обставин, позивачем доведено факт здійснення відповідачем в період з 21.08.2015 по 25.04.2017 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без спеціального дозволу, що виявлено перевіркою Державної екологічної інспекції Центрального округу та зафіксовано в акті перевірки №33/07-04 від 03.09.2018.
Отже, в діях відповідача є протиправна поведінка, як необхідна умова для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
За положеннями статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.
Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у Методиці, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі-Методика).
Відповідно до пункту 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики).
Пунктом 2.7. Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:
- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники
емісії);
-даними статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря);
-згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою, наведеною у п.3.1 Методики.
Відповідно до пункту 3.11. Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини (пункт 4.1. Методики).
Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.28 т.1), при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин ним застосована формула, зазначена в п.3.1 Методики, а при розрахунку розміру відшкодування збитків - в п.4.1 Методики.
Позивачем, відповідно до п.3.6 Методики, обґрунтовано використано дані, зазначені на вимогу позивача відповідачем в довідці №129 від 20.08.2020 про стаціонарні джерела викидів та їх фактично відпрацьований час в годинах за період з 21.08.2015 по 25.04.2017.
При цьому, підставою для нарахування Державною екологічною інспекцією Центрального округу завданих відповідачем збитків є не факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу. Зазначена обставина розцінена контролюючим органом як підстава для притягнення відповідача до відповідальності.
Отже, розмір збитків, заподіяних відповідачем здійснено розрахунковим методом, що узгоджується із пунктом 2.7 Методики та характером виявленого порушення.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що складений позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №33/07-04 від 03.09.2018 не містить відомостей про інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів об'єктів, що не відповідає п.п.2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вказані доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки за положеннями п.2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря може встановлюватися державними інспекторами альтернативно: або за результатами інструментально-лабораторних методів контролю або розрахунковими методами.
Пунктом 3.6 Методики передбачено можливість проведення розрахунку збитків за спеціальною формулою, якщо є відомими параметри джерела викиду (джерела утворення), зафіксовані у відповідній документації суб'єкта господарювання, або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Використана Інспекцією довідка відповідача про стаціонарні джерела викидів в та їх фактично відпрацьований час в годинах за період з 21.08.2015 по 25.04.2017 (а.с.24 т.1) є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 18.03.2019 у справі №910/23296/17.
Отже, доводи відповідача про безпідставність проведених позивачем розрахунків не знайшли своє підтвердження.
З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки, яка полягала у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 890899,91 грн. збитків.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що належним позивачем у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є центральний орган, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - Державна екологічна інспекція України. На думку відповідача, Державна екологічна інспекція Центрального округу не наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про стягнення шкоди на користь державного та місцевого бюджетів. В обґрунтування своїх доводів відповідач також посилається на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.03.2018 у справі №911/4/18.
Судова колегія враховує, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України», Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України»).
Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 "Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1, а також ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2.
Вказаними переліками, серед іншого, утворена Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області) та ліквідована Державна екологічна інспекція в Полтавській області.
Пункти 6-8 Положення «Про Державну екологічну інспекцію Центрального округу» також передбачають, що Державна екологічна інспекція Центрального округу розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Враховуючи наведене, Державна екологічна інспекція Центрального округу, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, наділена повноваженнями на звернення до суду з позовами про відшкодування заподіяних державі збитків, внаслідок порушення суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.
Враховуючи наведене, доводи відповідача гуртуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства.
Посилання відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.03.2018 у справі №911/4/18 (а.с.157 зворот т.1) є безпідставними, оскільки відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.03.2018 у справі №911/4/18 не переглядалося в апеляційному та касаційному порядку.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків Господарського суду Полтавської області.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 06.11.2019 року у справі №917/105/19 - без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення
Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.11.2019 року у справі №917/105/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 29.09.2020р.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя А.М. Білецька
Суддя О.О. Радіонова