вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"28" вересня 2020 р. Справа№ 910/1838/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
без виклику сторін
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020
у справі № 910/1838/20 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 6 959,70 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 6 959,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" штраф у розмірі 6 959,70 грн., судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі № 910/1838/20 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі № 910/1838/20. Справу № 910/1838/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
17.09.2020 від позивача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якій останній просить поновити строк для подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу. Прийняти клопотання про розподіл судових витрат та долучити до матеріалів справи. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
У клопотанні позивач вказує на те, що на виконання ст. 124 ГПК України у відзиві на апеляційну скаргу ним повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 2 500,00 грн.
Також до клопотання позивачем, зокрема, надано докази направлення примірника клопотання і доданих до нього документів Акціонерному товариству "Українська залізниця".
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X ГПК України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Також слід зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України зазначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема - як розподілити між сторонами судові витрати.
Водночас, ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов'язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач у своєму клопотанні про залучення доказів щодо судових витрат такий опис наводить.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції позивач подав: акт виконаних робіт (наданих послуг) № 01-02/96 від 14.09.2020, рахунок на оплату юридичних послуг № 01-02/96 від 14.09.2020, платіжне доручення № 59 від 14.09.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 викладено правову позицію, відповідно до якої положення ч. 5 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Згідно з практикою ЄСПЛ, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається із акту виконаних робіт (наданих послуг) № 01-02/96 від 14.09.2020 адвокатом надано, а позивачем прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у формі: правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі № 910/1838/20, термін виконання 30 хвилин; підготовча роботи для складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 910/1838/20, збір документів, аналіз законодавства та судової практики, термін виконання 20 хвилин; складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 910/1838/20, термін виконання 70 хвилин.
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу можливе лише на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, враховуючи неподання такого клопотання, підстави для зменшення зазначеної позивачем суми витрат на послуги адвоката понесені позивачем в апеляційному провадженні, яку він просить стягнути з відповідача, відсутні, у зв'язку із чим клопотання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до пп. 17.15 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі. За загальним правилом ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. А тому видача відповідного наказу здійснюється Господарським судом міста Києва.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код: 41564379) 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 910/1838/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім