29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2616/19 пров. № А/857/8681/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Затолочного В.С., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, ухвалене суддею Зозулею Д.П. у м. Рівне в порядку письмового провадження у справі № 460/2616/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби, Рівненської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,
Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000624/2 від 04.06.2020 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00634 від 04.06.2020 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.05.2019 року декларант, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - декларант), подав відповідачу митну декларацію № UA204010/2019/218636, в якій до митного оформлення заявив товар: транспортний засіб - легковий автомобіль, марки «Audi», модель «А5», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об'єм двигуна - 1999 см.куб, потужність двигуна - Н/В, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння - 5, призначений для перевезення пасажирів, виробник - Audi AG. Вартість автомобіля - 7772 доларів США.
Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: рахунок-фактуру (інвойс); акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; договір про надання послуг митного брокера; платіжне доручення; митну декларацію країни відправлення, паспортний документ, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України; інші некласифіковані документи.
На думку позивача, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів подані документи і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару.
Збільшення митної вартості товару відповідачем, в результаті застосування резервного методу визначення митної вартості на підставі оскаржених рішень, порушує право позивача на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000624/2 від 04.06.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00634 від 04.06.2020 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в сумі 1536 грн. 80 коп.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила Поліська митниця Держмитслужби, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову.
Таку позицію відповідач пояснює тим, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що декларант не надав всіх документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару.
Внаслідок цього, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість, на підставі даних системи управління ризиками АСАУР, визначивши її в сумі 10625 доларів США.
З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 03.03.2019 року ОСОБА_1 придбала у фірми G&G Auto Sales LLC транспортний засіб - легковий автомобіль, марки «Audi», модель «А5», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об'єм двигуна - 1999 см.куб, потужність двигуна - Н/В, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння - 5, призначений для перевезення пасажирів, виробник - Audi AG, за ціною - 7372 доларів США. Вартість відправки транспортного засобу у порт Литви 400 доларів США. Вартість перевезення з Литви до України 100 доларів США.
28.05.2019 року декларант подав Рівненській митниці ДФС для митного оформлення митну декларацію № UA204010/2019/218636 на вказаний вище товар.
Разом із митною декларацією, декларант надав відповідачу такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2019 року; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/33368 від 17.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 27.02.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.05.2019 року; висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 190520/007 від 20.05.2019 року; договір про надання послуг митного брокера від 13.05.2019 року; довіреність від 13.05.2019 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 13.05.2019 року; митну декларацію країни відправлення № 19LTU900016А221С3 від 13.05.2019 року, паспортний документ, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № НОМЕР_3 від 07.05.2003 року; інші некласифіковані документи № 2665 від 20.05.2019 року.
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач зазначив, що декларант надав документи, які не містять відомостей щодо всіх складових митної вартості товару. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.
У зв'язку з тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, Рівненська митниця ДФС 04.06.2019 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000624/2 та винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00634, якою відмовила у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA204010/2019/218636 від 28.05.2019 року.
У рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач, використавши інформацію за результатами спрацювання системи АСАУР, визначив митну вартість легкового автомобіля, марки «Audi», модель «А5», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об'єм двигуна - 1999 см.куб, потужність двигуна - Н/В, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння - 5, призначений для перевезення пасажирів, виробник - Audi AG, у розмірі 10625 доларів США.
05.06.2019 року декларант подав відповідачу нову митну декларацію № UA204010/2019/219602, у якій декларант скоригував митну вартість відповідно до вартості визначеної в рішенні про коригування митної вартості, і на підставі якої відповідач випустив товар, що декларує декларант у вільний обіг.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачкою автомобіля.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню
Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частинами 7-9 статті 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
За змістом частини 2 статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Графа 45 «Коригування» заповнюється у разі сплати митних платежів або застосування заходів забезпечення їх сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Графа 48 «Відстрочення платежів» заповнюється у випадках забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України зазначається кінцевий термін дії гарантії.
У разі надання розстрочення (відстрочення) сплати митних платежів зазначається граничний строк сплати грошових зобов'язань.
Тобто, у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації, в якій зазначаються: сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом і зазначається в декларації строк дії гарантії.
Нараховані у графі 47, а також у графі В «Подробиці розрахунків» митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року № 1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку «01» (безготівкова форма сплати), « 02» (готівкова форма сплати), « 15», « 72», « 91» або « 92».
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку « 55».
Дослідивши митну декларацію № UA204010/2019/219602 від 05.06.2019 року, апеляційний суд встановив те, що декларант погодився з рішенням про коригування митної вартості товару та оформив і подав відповідачу нову митну декларацію, в якій визначив митну вартість транспортного засобу за резервним методом в сумі - 289073,67 грн., що за курсом 27,20693400 становить 10625 доларів США.
В постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1980/16 Верховний Суд висловив правову позицію, що у разі якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за окремою митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, самостійно не приймав рішення про коригування митної вартості і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надмірно сплаченими.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі № 460/2616/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби, Рівненської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді В. С. Затолочний
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 29.09.2020 року