29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/294/20 пров. № А/857/7244/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Затолочного В.С., Онишкевича Т. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Мартиць О. І. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
22.01.2020 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, оформлену листом №5/Б-16 від 11.01.2020 та витягом з протоколу №1 засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян Тернопільської обласної державної адміністрації від 09.01.2020 щодо визначення статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та видачі їй відповідного посвідчення категорії 1; зобов'язати Тернопільську обласну державну адміністрацію встановити їй статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видати відповідне посвідчення.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки вона має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та є інвалідом ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, то вона має право на отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, однак, Тернопільською обласною державною адміністрацією протиправно відмовлено у його видачі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Тернопільська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що на момент встановлення причинного зв'язку інвалідності позивача з Чорнобильською катастрофою вона фактично постійно не проживала на забрудненій території, оскільки зона посиленого радіоекологічного контролю була відсутня, відтак, підстави для видачі їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 відсутні.
Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, апеляційний суд відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеного до 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1993.
Експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, на засіданні №01 від 22.01.2015 встановлено, що захворювання позивача пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.
02.01.2019 позивачу при повторному огляді встановлено III групу інвалідності через захворювання, пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, на строк до 01.01.2024 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія АВ № 1074538.
16.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просила видати посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації №5/Б-16 від 11.01.2020 повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до витягу з протоколу №1 засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян від 09.01.2020, враховуючи вилучення з переліку зон радіоактивного забруднення зону посиленого радіоекологічного контролю, а також виключення з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статті 23 (на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону), якою передбачалося надання відповідних пільг та компенсацій для осіб, віднесених до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення категорії 1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Слід зазначити, що спірним питанням є збереження у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи внаслідок зміни закону та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю, на території якої постійно проживає позивач. При цьому, щодо першої та третьої умови спору між сторонами немає.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначає процедуру видачі посвідчень, зокрема, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 551).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 51 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII від 28 грудня 2014 року містилося у статті 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: 1) зона відчуження, 2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, 3) зона гарантованого добровільного відселення та 4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким статтю 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абзац 5 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом № 76-VIII не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач 10.04.1993 набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, тобто до 01.01.2015, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1993.
Таким чином, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
При цьому, рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), зокрема і підпункт 4 Закону № 76-VIII, яким у Законі № 796-ХІІ виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій, не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, вважається потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 697/121/17.
З огляду на викладене, оскільки на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, при цьому їй встановлена III група інвалідності, захворювання пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, позивач має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та відповідного посвідчення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 500/294/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді В. С. Затолочний
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 29.09.2020