24 вересня 2020 рокуСправа № 500/187/20 пров. № А/857/9036/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Кушнерика М.П.,
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року (суддя Мартиць О.І., м.Тернопіль, повний текст складено 9 червня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФ) в якому просив зобов'язати відповідача з 01.08.2019 здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням надбавок, з наступних складових: доплати до прожиткового мінімуму - 1407,60 грн; підвищення інвалідам армії - 625,60 грн; підвищення за особливі заслуги перед країною - 547,40 грн; щомісячна цільова грошова допомога - 50 грн; державна адресна допомога - 6127,80 грн; мінімальна пенсія за віком (для непрацюючих) - 1564 грн; мінімальної пенсійної виплати особам з інвалідністю - 1564 грн; мінімальної пенсійної виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій: 2 групи (255% ПМ) - 3988,20 грн; учасники бойових дій (165% ПМ) - 2580,60 грн; підвищення (для непрацюючих) - 1564 грн; старший звання сержант - 1756,92 грн; персональні пенсії союзного значення виплачується надбавка в розмірі - 40%.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги вказує, що ним повністю описані підстави та складові, які встановлені законом для нарахування та виплати пенсії категорії громадян до яких відноситься позивач; позовні вимоги суд першої інстанції частково визнав, однак не співставив їх із складовими нарахування пенсії позивача; відповідач самостійно перевів скаржника на пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби. Вважає, що його загальна пенсія має становити 20368,52 грн.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судове засідання не надіслав свого представника про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно, в порядку, спосіб та в межах наданих законом повноважень розглянуто звернення позивача та роз'яснено порядок та розмір нарахування і виплати пенсії по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУПФ та отримує пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону №2262-XII.
13.12.2019 позивач звернувся до відповідач із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, що наведені вище у позовних вимогах (а.с.13)
21.12.2019 ГУПФ у відповідь на вказане звернення позивача листом №1006/П-11 повідомлено про те, що йому виплачується пенсія по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону №2262-XII. Відповідно до зазначеного Закону, особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи мінімальний розмір пенсії встановлено в розмірі 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. До пенсії встановлено надбавку за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (далі - Закон №1767-III), як ветерану війни, нагородженому за бойові дії орденом «Червоної зірки» та медаллю «За відвагу», незалежно від часу нагородження. Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі. Пенсія за особливі заслуги перед Україною виплачується в розмірі 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону №1767-III.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон №2629-VIII) прожитковий мінімум для осіб, становив 1564 грн, у зв'язку з цим проведено відповідний перерахунок пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.06.2019 №543 (далі - Постанова №543) з 01.07.2019 встановлено що у разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням, надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає в інвалідів війни II групи - 525 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таким особам виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. Розмір пенсійної виплати після проведеного перерахунку з 01.07.2019 становив 8758,40 грн. Відповідно до Закону №2629-VIII прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2019 становить 1638,00 грн, у зв'язку з цим проведено відповідний перерахунок пенсії.
Після проведеного перерахунку з 01.12.2019 розмір пенсійної виплати позивача становить 9172,80 грн, а саме: 1801,80 грн - мінімальний розмір пенсії інвалідам війни (1638,00x110%); 655,20 грн - підвищення інвалідам війни 2 групи (1638,00x40%); 50 грн. - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни; 6092,50 грн. - державна адресна допомога до 8599,50 грн (1638x525%); 573,30 грн - пенсія за особливі заслуги перед Україною (1638x35%).
Відповідно до наявного в пенсійній справі посвідчення до пенсії позивачу встановлено підвищення як інваліду війни II групи. Іншого чинним законодавством не передбачено (а.с.14).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначається положеннями Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Призначення пенсій по інвалідності визначені статтею 18 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.
Статтею 20 Закону №2262-ХІІ встановлено, що в залежності від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на наступні категорії:
а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Статтею 22 Закону №2262-ХІІ встановлені мінімальні розміри пенсій по інвалідності.
Так, мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби І групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби І групи - у розмірі 110 відсотків, II групи - 105 відсотків, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Перелік осіб з числа військовослужбовців, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни визначений статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
До них, зокрема, відповідно до цієї статті Закону відносяться особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: - військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
- учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.
Абзацом 5 пункту 27 статті 13 Закону №3551-ХП передбачено особам з інвалідністю внаслідок війни підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, зокрема: особам з інвалідністю І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також, щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Водночас, постановою КМУ від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» установлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 165 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Щомісячні виплати цільової грошової допомоги на прожиття учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, передбачені також Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» (далі - Закон №1603-VI).
Так, статтею 1 Закону №1603-VI встановлено, що Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачити щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: особам з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі 70 гривень; особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Випала цієї цільової грошової допомоги вищезазначеним особам здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.
Разом з тим, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо, Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», передбачено встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною. Зокрема, пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України: 2) ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження.
Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, в тому числі від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
З наявних у справі розрахунків та відповіді відповідача видно, що позивачу виплачується пенсія по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону №2262-XII.
Враховуючи, що позивач є ветераном війни, нагородженим за бойові дії орденом «Червоної зірки» та медаллю «За відвагу», йому встановлено надбавку за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №1767-III. Пенсія за особливі заслуги перед Україною виплачується позивачу в розмірі 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону 1767-III.
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 01.12.2019, у зв'язку із збільшенням Законом №2262-XII прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі на одну особу в розрахунку на місяць в сумі 1638 грн.
Після проведення перерахунку з 01.12.2019 розмір пенсійної виплати позивача становить 9172,80 грн.
До вказаного перерахунку пенсія позивача становила 4314,30 грн.
При цьому посилання скаржника на те, що відповідачем мають враховуватися усі складові, що зазначені ним у позові є безпідставними, так як для даного виду пенсії, вказані види доплат (доплата до прожиткового мінімуму, щомісячна цільова грошова допомога, мінімальна пенсія за віком для непрацюючих, підвищення для непрацюючих, підвищення персональному пенсіонеру), крім тих, що враховані при перерахунку, для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чинним законодавством не передбачено.
Вказані доплати нараховуються особам, яким пенсії призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та їх розмір є нижчим від встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щодо підвищення персональному пенсіонеру, то така надбавка включена до пенсії позивача у розмірі 35%, як надбавка до пенсії за особливі заслуги перед Україною.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно, з дотриманням відповідного порядку проведено нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Закону №2262-XII.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 29 вересня 2020 року.