Справа № 240/10991/19
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
22 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Франовської К.С. Шидловського В.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
представника відповідача: Бессараба Б.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії для виконання,
у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не складення попереднього розрахунку вислуги років на пенсію та не надсилання його разом з особовою справою до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію;
- зобов"язати Військову частину НОМЕР_1 скласти попередній розрахунок вислуги років на пенсію та надіслати його разом з особовою справою до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач належним чином повідомлений про дату та час розгляду адміністративної справи в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.12.2018 №598 звільнений з військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2019 №17 виключений зі списків особового складу частини .
Календарна вислуга років станом на 24.01.2019 складає 21 рік 05 місяців 28 днів, пільгова - 38 років 05 місяців 17 днів.
У витязі з послужного списку зазначено, що з 26.07.1997 по 26.10.2001 ОСОБА_1 був курсантом Харківського інституту ВПС; з 26.10.2001 по 07.07.2009 льотчик-оператор вертольотної ескадрильї; з 07.07.2009 по 20.09.2013 штурман-льотчик вертолітної ескадрильї; з 20.09.2013 по 29.06.2016 командир вертольоту вертолітної ланки; з 29.06.2016 по 09.09.2016 старший льотчик вертолітної ланки; з 09.09.2016 по 24.01.2019 начальник штабу-перший заступник командира вертолітної ескадрильї.
07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини із заявою, у якій просив скласти попередній розрахунок вислуги років на пенсію та надіслати його разом з особовою справою до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років. Розрахунок вислуги років необхідних для подання до органів Пенсійного фонду з метою реалізації права на пенсійне забезпечення.
Листом від 28.08.2019 №2055 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив позивачу, що станом на 24.01.2019 календарна вислуга років складає 21 рік 05 місяців 28 днів, при необхідних 24 календарних роки. Отже підстави для проведення попереднього розрахунку вислуги років на пенсію відсутні, у зв"язку з відсутністю права на її отримання.
Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що зокрема полягає у не складенні попереднього розрахунку вислуги років на пенсію та не надсилання його до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію, тому такі дії є протиправними.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року та на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Разом з тим згідно п."г" ст.12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Водночас нормами ст.ст. 17-1, 17-2 Закону № 2262-XII встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 було затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008).
Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Пунктом 234 Положення №1153/2008 передбачено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.
Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.
Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України.
Згідно абз. 5 п. 234 Положення (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби та оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника.
Згідно п.2.10 Положення № 530 перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) персоналу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними підрозділами персоналу.
Пунктом 2.12 Положення № 530 обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних управлінь (відділів) персоналу - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з'єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче.
Згідно п.2.15. попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.
Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.
Вислуга років на пенсію, обчислена органами, зазначеними в пункті 2.12 цього розділу, доводиться під підпис військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби, на звороті відповідного розрахунку. Заперечення військовослужбовця щодо складеного розрахунку повинні бути розглянуті до його звільнення з військової служби.
Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.
Крім того, пунктом 236 Положення №1153/2008 передбачено, що з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.
Пункти 234 і 236 Положення №1153/2008 включені до тієї групи норм якою визначається порядок звільнення військовослужбовців Збройних Сил України.
Так, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 26.12.2018 №598 звільнений з військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2019 №17 виключений зі списків особового складу частини.
При цьому, матеріали справи не містять фактичних обставин щодо дотримання військовою частиною НОМЕР_1 порядку звільнення ОСОБА_1 , зокрема в частині проведення з ним бесіди та виконання вимог пункту 234 Положення 1153/2008 щодо розрахунку вислуги років.
Судом апеляційної інстанції для з'ясування усіх обставин справи ухвалою від 29.07.2020 зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат надати до суду належним чином завірену копію листка бесіди від 14.11.2018 із особової справи ОСОБА_1 .
На виконання зазначеної ухвали Житомирським обласним військовим комісаріатом надано лист відповідь № 866 від 10.08.2020, в якому комісаріат зазначив, що лист бесіди від 14.11.2018 в особовій справі ОСОБА_1 відсутній.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 , порушено вимоги Положення №1153/2008 та не дотримано порядку звільнення позивача в частині проведення з ним бесіди.
При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не складення попереднього розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 та не надсилання його до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає передчасною вимогу щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скласти попередній розрахунок вислуги років на пенсію та надіслати його до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію, оскільки це є дискреціними повноваженнями органу.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» затверджено Порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, яким визначено механізм передачі органам Пенсійного фонду України від органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» функцій з призначення і виплати пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, (далі також - Порядок № 3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно з п.12 вищезазначеного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Системний аналіз викладених положень дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №537/1980/16-а.
Відтак, розгляд питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії ОСОБА_1 має здійснювати військова частина НОМЕР_1 .
Разом з тим, частинами 1 та 2 ст. 245 КАС України вказано, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так, судом в межах цієї адміністративної справи не може бути перевірено виконання усіх умов передбачених Законом № 2262-XII для призначення пенсії, оскільки це входить до компетенції відповідача, а тому належним способом захисту у даних правовідносинах буде зобов'язанння військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".
Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частин 1,2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.
Так, з матеріалів справи слідує, що позивачем вживалися заходи для досудового врегулювання спору. Зокрема, звільнившись з військової служби 24.01.2019, позивач звертався до Житомирського об"єднаного військового комісаріату для складення розрахунку, який направив особову справу позивача до Житомирського обласного військового комісаріату, а той, в свою чергу , згідно листа від 20.06.2019 №3334 повернув особову справу без реалізації, зазначивши, що попередній розрахунок вислуги років на пенсію складає військова частина.
З огляду на це, позивач у серпні 2019 звернувся із відповідною заяву до командира військової частини, за результатами розгляду якої, направлено позивачу відповідь від 28.08.2019.
Водночас отримавши вказану відповідь та вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 09 жовтня 2019 року звернувся до суду з позовом (про що свідчить відмітка Житомирського окружного адміністративного суду).
Таким чином, позивачем не пропущено строку звернення до суду, що також було встановлено судом першої інстанції, а тому, такі доводи скаржника є безпідставиними.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При цьому, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скласти попередній розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_1 та надіслати його до фінансового органу, який складає основний розрахунок вислуги років на пенсію, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року викласти в наступній редакції.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Франовська К.С. Шидловський В.Б.