Справа № 240/12326/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
23 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В.,
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Стасюк І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (далі ГУ НПУ в Житомирській області) в якому просив:
-визнати незаконними та скасувати накази начальника ГУНП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 та від 15.11.2019 № 232 о/с в частині, що стосується звільнення ГУНП з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області згідно п.3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" (на посаду нижчу, чим та на якій перебував, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення);
-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області у період з 15.11.2019.
-зобов'язати ГУНП в Житомирській області виплатити різницю у грошовому забезпеченні за встановленими нормами у період з 15.11.2019 до часу поновлення на посаді.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, позивач заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що наказом ГУНП в Житомирській області від 28.02.2019 №28 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області та звільнено з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу організаційно-аналітичної роботи цього ж управління.
05.10.2019 до ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт начальника УПН ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 про призначення та проведення службового розслідування за фактом затримання працівниками Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України в рамках відкритого 25.04.2019 кримінального провадження № 62019240000000344.
Крім того, 07.10.2019 до керівництва ГУНП в Житомирській області звернувся начальник ЖУ ДВБ НП України з поданням для організації проведення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
07.10.2019 наказом №1266 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та затримання слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 .
В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 25.04.2019 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому за матеріалами Житомирського управління ДВБ НП України, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів) КК України. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, капітан поліції ОСОБА_3 підозрюється у налагодженні схеми по незаконному збуту наркотичних засобів (метадон, макова солома) на території Бердичівського району Житомирської області.
Крім того, 05.10.2019 у м.Бердичеві Житомирської області о 20.25 на перехресті вул. Раскової та Котляревського працівниками Житомирського управління ДВБ Національної поліції України спільно з слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62019240000000344 від 25.04.2019, повторно задокументовано факт збуту капітаном поліції ОСОБА_3 невстановленої на час досудового розслідування речовини громадянину "Т". Зі слів капітана поліції ОСОБА_3 вказана речовина - метадон. За фактом незаконного збуту особливо-небезпечних наркотичних засобів капітана поліції ОСОБА_3 затримано у порядку статті 208 КПК України.
Повідомленням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому від 06.10.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів.
За результатами проведеного службового розслідування 15 жовтня 2019 складено висновок, в пункті 3 резолютивної частини якого зазначено, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та абзаців 6,7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи, застосовано до заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Пунктом 2 наказу ГУ НП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та абзаців 6,7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у недостатньому керівному впливі на зміцнення дисципліни та законності серед особового складу управління, низькій вимогливості до них, невжитті заходів щодо вивчення підлеглими нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної поліції України, недопущення вчинення підлеглими правопорушень, неналежне проведення виховної та профілактичної роботи.
Наказом ГУНП в Житомирській області від 15.11.219 №232 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
ОСОБА_1 не погоджуючись з вищевказаними наказами та вважаючи, що у відповідача не було підстав для його звільнення зі служби в поліції, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваних наказів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 3 Конституції України регламентовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
Ч.ч.1 та 2 ст. 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 (далі-Закон № 580-VIII) та Дисциплінарним статутом національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Законом України "Про національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
В свою чергу, Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Ч.1 ст.6 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 цього Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" унормовано, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" упорядковано, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами частини 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Отже, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
При цьому, за змістом ч. 2 ст.19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У статті 1 Дисциплінарного статуту дано визначення, що службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частинами 1-5 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.
У статті 3 Дисциплінарного статуту закріплено обов'язки керівника щодо підлеглих.
Так, за правилами зазначеної статті керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
У частинах 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту зазначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Так, згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, до нього, на підставі службового розслідування, проведеного з дотриманням процедури проведення, у разі наявності підстав, застосовується певний вид дисциплінарного стягнення, що обов'язково повинно відповідати характеру та значимості проступку, з дотриманням принципу пропорційності до вчиненого порушення та шкоди, завданої внаслідок здійснення такого проступку.
При цьому, пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, положеннями чинного законодавства чітко врегульовано правову основу для здійснення повноважень поліцейського, з урахуванням критеріїв та принципів, що дають змогу сумлінно виконувати свою роботу та дотримуватись певних правил та законодавства.
Разом з тим, застосування до поліцейського такого дисциплінарного стягнення як звільнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Порядок проведення службового розслідування затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).
При цьому, п.1 Розділу 2 Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 4 розділу 2 Порядку №893 закріплено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Згідно пунктів 2-5 розділу 6 Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Таким чином, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування за результатами якого ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади проведено на підставі наказу від 07.10.2019 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначене за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та затримання слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 .
В той же час, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, докази щодо призначення службового розслідування відносно позивача, в матеріалах справи відсутні. Таких доказів не надано відповідачем і під час апеляційного розгляду справи.
У наказі про призначення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000344 жодного посилання на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку вчиненого підполковником поліції ОСОБА_1 не наведено.
Отже, зважаючи на відсутність у наказі від 07.10.2019 інформації з приводу проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до останнього дисциплінарного стягнення.
Також, як з'ясовано під час розгляду справи, ОСОБА_1 , на момент затримання підлеглого ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 30.09.2019 №193 о/с, яким внесено зміни до наказу від 19.09.2019 №182 о/с перебував у відпустці, в зв'язку з чим не мав безпосереднього впливу на дії підлеглого.
Крім того, позивач в обґрунтування підстав скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення зазначив, що ним постійно здійснювалась індивідуальна профілактична робота з працівниками управління шляхом проведення особистих бесід, в тому числі і з капітаном поліції ОСОБА_3 та здійснювався контроль за дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувався її стан, проводилась профілактична робота із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, вивчення з ними вимог нормативних документів, регламентуючих роботу працівників НПУ та антикорупційного законодавства.
На підтвердження вказаних обставин надав копії відомостей ознайомлення працівників УПН ГУНП в Житомирській області щодо дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері боротьби із корупцією, зокрема Закону України "Про запобігання корупції", ст.ст. 305-324 та 364-368 КК України, заходів безпеки під час поводження з табельної вогнепальною зброєю, дотримання транспортної дисципліни, зокрема неухильного дотримання правил дорожнього руху та недопущення керування т.з. у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння від 20.05.2019, 21.06.2019, 23.07.2019, 26.07.2019, 09.08.2019, 16.08.2019, 17.09.2019 та 24.09.2019 з відповідними підписами ОСОБА_3 та рапорти керівників про здійснення відповідних бесід.
До матеріалів справи також надано протоколи нарад УПН ГУНП в Житомирській області до порядку денного яких включено питання стану дисципліни від 07.03.2019 № 8, 18.03.2019 № 9, 02.04.2019 № 10, 17.04.2019 № 13, 25.04.2019 № 14, 07.05.2019 № 16, 21.05.2019 № 18, 11.06.2019 № 20, 21.06.2019 № 21, 03.07.2019 № 22, 10.07.2019 № 23, 19.08.2019 № 28, 24.07.2019 № 25, 02.09.2019 № 29, 18.09.2019 № 32, 25.09.2019 № 33, 30.09.2019 № 34 та 07.10.2019 № 35.
До того ж, в матеріалах справи міститься зобов'язання про дотримання дисципліни і законності працівниками управління протидії наркозлочинності ГУНП в Житомирській області, підписане ОСОБА_3 22.03.2019.
Варто звернути увагу, що службовим розслідуванням встановлено, що керівництвом ГУНП до територіальних та структурних підрозділів неодноразово направлялися вказівки, доручення, службові телеграми щодо зміцнення дисципліни і законності серед особового складу, висувалися вимоги щодо постійного поглибленого вивчення, доведення до особового складу під підпис вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Кримінального кодексу України та суворого їх дотримання. Вказувалося на неминучу кримінальну та дисциплінарну відповідальності у разі допущення порушень вимог законодавства, а також вимог діючих нормативно-правових актів. Зокрема, до відома поліцейських УПН ГУНП, у тому числі капітана поліції ОСОБА_3 доведено зміст службової телеграми від 20.01.2019 №25 еп/105/05/12-2019 щодо огляду, винесених у 2018 році, судових рішень про засудження колишніх поліцейських за вчинення кримінальних правопорушень; службової телеграми від 22.01.2019 № 26 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за грудень 2018 року"; службової телеграми від 19.02.2019 №58 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за січень 2019 року"; службової телеграми від 06.03.2019 № 75 еп/105/05/12-2019 "Про аналіз кримінальних правопорушень, скоєних проти особового складу, фактів поранень, загибелі та самогубств поліцейських упродовж 2018 року", службової телеграми від 20.03.2019 №91 еп/105/05/12- 2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за лютий 2019 року"; службової телеграми від 24.04.2019 №131 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за березень 2019 року", службової телеграми від 24.06.2019 № 190 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за квітень-травень 2019 року", службової телеграми від 01.08.2019 № 229 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за червень 2019 року", службової телеграми від 05.08.2019 № 231 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану дотримання дисципліни і законності в органах та підрозділах Національної поліції України за І півріччя 2019 року" та службової телеграми від 14.08.2019 № 39 еп/105/05/12-2019 "Огляд стану службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом за липень 2019 року".
На оперативних нарадах за участі начальника УПН ГУНП постійно проводилась профілактична робота серед особового складу управління, розглядалися питання стану дисципліни й законності, протидії організованим формам наркозлочинності УПН та територіальних підрозділів ГУНП, недопущення надзвичайних подій серед особового складу управління та вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень (протоколи оперативних нарад: від 09.01.2019 № 1, від 14.01.2019 № 2, від 23.01.2019 № 3, від 05.02.2019 № 5, від 07.03.2019 № 8, від 18.03.2019 № 9, від 02.04.2019 № 10, від 17.04.2019 № 13, від 25.04.2019 № 14, від 07.05.2019 № 16, від 21.05.2019 № 18, від 11.06.2019 № 20, від 21.06.2019 № 21, від 03.07.2019 № 22, від 10.07.2019 № 23, від 17.07.2019 № 24, від 24.07.2019 № 25, від 19.08.2019 № 28, від 02.09.2019 № 29, від 18.09.2019 № 32 та від 25.09.2019 № 33).
Водночас, службовим розслідуванням встановлено, що в наглядовій справі УПН ГУНП щодо зміцнення дисципліни та законності є у наявності рапорти керівництва підрозділу та відомості про ознайомлення особового складу УПН ГУНП з вимогами керівництва НПУ, ГУНП в Житомирській області щодо дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері боротьби із корупцією, Закону України "Про запобігання корупції" ст. ст.305-324 та 364-368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодного доказу про невжиття ОСОБА_1 заходів з метою зміцнення дисципліни та законності і проведеного з цього приводу службового розслідування. При цьому, в порушення норм Порядку №893 у висновку від 15.10.2019 не наведено обставин, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування відносно нього, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.
Водночас, обраний за наслідками проведення службового розслідування вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції) на переконання колегії суддів не відповідає значимості вчиненого позивачем проступку та, відповідачем не враховано обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , до яких віднесено: попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень. Тоді як обставин, які відповідно частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обтяжують відповідальність вказаних вище поліцейських не встановлено.
Вищезазначене дає підстави для висновку для визнання незаконними та такими що підлягають скасуванню наказів ГУНП в Житомирській області від 16.10.2019 №1314 від 15.11.2019 № 232 о/с.
Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У пункту 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) зазначено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
В свою чергу пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Так, зі змісту наказу від 15.11.2019 №232 о/с встановлено, що позивача у день звільнення з посади заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області було прийнято на посаду начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області з посадовим окладом 2950 грн.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з урахуванням різниці у посадових окладах за вищевказаними посадами, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з ГУ НП в Житомирській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно, за виключенням суми виплаченого грошового забезпечення, отриманого останнім за час перебування на посаді начальника 1-го міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Головного управління національної поліції в Житомирській області з 15.11.2019 по 05.02.2020 включно.
В свою чергу, під час апеляційного розгляду справи, представник відповідача не заперечувала, що у разі задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування спірних наказів, позивачу необхідно виплатити за вищевказаний період різницю між середнім заробітком на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Житомирській області та грошовим забезпеченням, яке ОСОБА_1 отримував після 15.11.2019 по 05.02.2020. При цьому, будь-яких розрахунків середнього заробітку за спірний період, відповідачем не надано.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.