Справа № 320/5144/19 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
28 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, розпорядження, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 02.09.2019 № 0000073203;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Київській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 02.09.2019 № 8.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 06.08.2018 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.13).
Основний вид економічної діяльності позивача за кодом згідно з КВЕД є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
31.08.2018 ГУ ДФС у Київській області позивачу видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер № 10270308201800476, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , магазин, 25,1 кв.м, з терміном дії з 07.09.2018 до 07.09.2019 (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_2 11.05.2019 було задокументовано факт порушення правил торгівлі в частині продажу особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , алкогольного напою продавцем магазину «Продукти» ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у якому здійснював господарську діяльність позивач.
Судом встановлено, що 29.05.2019 старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції Мелашенко П.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення (серії ГР №201489) за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення про те, що продавець магазину «Продукти» ОСОБА_4 , яка працює у ФОП ОСОБА_1 11.05.2019 близько 14 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , продала пляшку алкогольного напою - горілки «Medoff», ємністю 0,5 л, неповнолітній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушила ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР та п.10 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.56).
Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібраних під час складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, слідує, що 11.05.2019 близько о 14 год. 40 хв. ОСОБА_3 зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким разом зайшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому придбав алкогольний напій - пляшку горілки «Медов» ємністю 0,5 л. за ціною 90,00 грн.
Після цього ОСОБА_3 з ОСОБА_5 та іншими друзями пішли до лісосмуги, де розпили горілку. Після вживання алкоголю неповнолітньому ОСОБА_3 стало погано, і його каретою швидкої допомоги було доставлено до дитячої лікарні, де йому було надано медичну допомогу (а.с.60-61).
Аналогічні пояснення надані неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.62-63).
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 , відібраних дільничним офіцером поліції Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області сержантом поліції Музиченком І.В., 11.05.2019 близько 14 год. 40 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітніх осіб не було та дітям горілку ОСОБА_4 не продавала (а.с. 64-65).
Також, рапортом від 11.05.2019 начальника Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 повідомлено про те, що 11.05.2019 отримано заяву та зареєстровано в журналі Єдиного обліку за №14376 від 11.05.2019 як: інша подія Заявник ОСОБА_7 (з органів охорони здоров'я) (а.с.57).
На засіданні адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, яке відбулось 21.06.2019, прийнято рішення, яке оформлено постановою №268 від 21.06.2019 про накладення на ОСОБА_4 за порушення ст. 156 ч. 2 КУпАП (порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а.с.19).
Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2019 за №268, ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2019 у справі № 357/7629/19 позов ОСОБА_4 задоволено: визнано протиправними дії адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 від 21.06.2019 за №268; скасовано постанову про накладення адміністративного правопорушення від 21.06.2019 за №268 відносно ОСОБА_4 та закрито провадження про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2019 у справі № 357/7629/19 набрало законної сили 08.08.2019 згідно відмітки Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а.с.75-79).
Крім того, Білоцерківський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області супровідним листом від 11.07.2019 № 17974 направив на адресу начальника Головного управління ДФС у Київській області копію адміністративного матеріалу по факту продажу пляшки горілки «Медов» неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_4 (а.с.52).
У вказаному листі начальник Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Мельниченко Г.В. просив здійснити перевірку законності ФОП ОСОБА_1 та вирішити питання про позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
До вказаного листа були додані копії висновку про результати перевірки за фактом отруєння алкоголем неповнолітнього ОСОБА_3 , протоколу, пояснень, рапорту, ліцензії, свідоцтва про народження (а.с.56-67).
Вказані документи були зареєстровані Головним управлінням ДФС у Київській області 15.08.2019 за вхід. №27465/9.
02.09.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 0000073203, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6 800, 00 грн. (а.с.16).
Зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що підставою його прийняття є протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 201489 від 29.05.2019.
В подальшому, Головним управлінням ДПС у Київській області, з огляду на порушення ФОП ОСОБА_1 вимог 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийнято розпорядження про анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 02.09.2019 № 8 (внутрішній номер 267881), яким анульовано ліцензію ФОП ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 10270308201800476, терміном дії з 07.09.2018 до 07.09.2019, у зв'язку із порушенням позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (а.с.15).
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та розпорядженням про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, а саме факту продажу в магазині, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, пляшки алкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років, відсутнє і порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому оскаржувані податкове повідомлення-рішення та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, є протиправними та підлягають скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що дії податкового органу при оформленні та складанні податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0000073203 та розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 02.09.2019 №8 №267881 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були правомірні та здійснені у межах та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, серед іншого мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до положень п.113.1 ст.113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Згідно приписів п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Наведене свідчить про те, що контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відноситься відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій та відповідальність платника податків за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, повинні керуватися виключно нормами Податкового кодексу України.
При цьому, на відповідача покладено обов'язок щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481/95-ВР), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 15-3 цього ж Закону № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
У частині 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР зазначено, що за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення, наявність підстав для накладення фінансових санкцій саме на суб'єкта господарювання, а підставою для даного виду відповідальності є доведений факт продажу алкогольних чи тютюнових виробів неповнолітній особі.
В той же час, досліджуючи питання правомірності застосування фінансових санкцій відповідачем саме на підставі розгляду копії протоколу про адміністративне правопорушення, а не акту перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 75.1 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Відповідно до пункту 80.1 ст.80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 ст.80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Аналіз наведених положень Закону свідчить, що фактична перевірка може бути проведена лише з підстав, передбачених у пункті 80.2 ст.80 ПК, а проведення самої перевірки обов'язково потребує оформлення відповідного наказу.
Згідно з п.80.4 ст.80 ПК перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пункт 80.7 ст.80 ПК передбачає, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п.80.10. ст.80 ПК порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, результати фактичної перевірки можуть бути оформлені лише у вигляді акту перевірки або довідки, щодо яких встановлений чіткий порядок ознайомлення та відміток про наявність заперечень.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Відповідно до п.41.1. ст.41 ПК контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Отже, проаналізувавши вищевказані норми у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі виявлення територіальним органом доходів і зборів порушень законодавства з питань регулювання обігу підакцизних товарів такий орган за результатами перевірки, проведеної в порядку, передбаченому виключно нормами Податкового кодексу України, зобов'язаний оформити відповідний акт перевірки.
Відповідно до п.1.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 № 395 (далі - Порядок №395) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за № 607/23139, порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.
Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів відповідно до Кодексу (далі - платники податків).
Відповідно до абз. 2-3 п.1.4 розділу ІІ Порядку №395 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також платником податків або його законними представниками.
Згідно з п.1.5-1.7 розділу ІІ Порядку №395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
Акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.
Титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки друкується на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів документальних перевірок.
У разі необхідності використання у змісті акта (довідки) скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне словосполучення зазначається повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, які будуть використовуватись далі в тексті.
В акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних (п.1.8 розділу ІІ Порядку №395).
Згідно з п.4.2 розділу IV Порядку № 395 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, з дотриманням визначених у пункті 4.5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.
При цьому, строк складення акта (довідки) не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексом, з урахуванням його продовження.
Абзацами 1-2 п.4.2 розділу IV Порядку № 395 встановлено, що реєстрація актів (довідок) документальних перевірок здійснюється в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, який ведеться в електронній формі структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби.
При цьому, в акті перевірки на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата реєстрації акта (довідки) перевірки та номер акта (довідки) перевірки, який складається із порядкового номера в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.
Проаналізувавши дані положення Порядку № 395, необхідно зазначити, що реєстрації в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок підлягають лише акти та довідки, складені за результатами проведених контролюючими органами перевірок.
Положеннями пункту 86.8 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як було зазначено вище, Головним управлінням ДФС у Київській області було видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер №10270308201800476 на місце торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 , з терміном дії з 07.09.2018 до 07.09.2019 (а.с.14).
Таким чином, позивач мав право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою місця торгівлі: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Карбишева, буд. 49, що відповідає основному виду діяльності позивача.
При цьому, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 0000073203, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн., є копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 201489 від 29.05.2019.
Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 201489 від 29.05.2019 не є актом перевірки в розумінні норм Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 813/192/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів оформлення акта перевірки, реєстрації вказаного документа в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок та направлення одного із примірників акта позивачу.
Таким чином, суд зазначає, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем акт перевірки про порушення ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР не складався, відповідна перевірка контролюючим органом не проводилась, а застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі копії протоколу про адміністративне правопорушення суперечить положенням Податкового кодексу України.
Крім того, відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, зокрема, в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.
Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).
Відповідно до додатку 10 Порядку підставою для складання податкового повідомлення-рішення форми "С" є виключно акт перевірки, яким встановлено порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В той же час, як вже встановлено вище, відповідачем акт перевірки не складався, а спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі копії протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2019 у справі № 357/7629/19 постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2019 № 268 відносно ОСОБА_4 скасовано та закрито провадження про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2019 у справі №357/7629/19 набрало законної сили 08.08.2019 (а.с.75-79).
Так, скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2019 № 268 відносно ОСОБА_4 , Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у рішенні від 24.07.2019 у справі № 357/7629/19 встановив, що члени адміністративної комісії при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не оглянули поданий позивачем доказ відеозапис з магазину 11.05.2019 в проміжок часу 14:00 год. 15:00 год. Основним та єдиним доказом в даній адміністративній справі щодо вини позивача є письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 та двох неповнолітніх друзів. Судом було оглянуто відеозапис, наданий позивачем, як доказ. Представник адміністративної комісії ставить під сумнів відео, але при цьому не надає доказів фальсифікації відеозапису. Винесена постанова від 21.06.2019 є необґрунтованою, а виявлені в процесі розгляду даної справи недоліки, як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.05.2019, так і при винесенні оскаржуваної постанови від 21.06.2019, виключають можливість надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (а.с.77-78).
Приймаючи до уваги рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2019 у справі № 357/7629/19, яким постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2019 №268 відносно ОСОБА_4 скасовано та закрито провадження про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, колегія суддів приходить до висновку, що факт продажу алкогольного напою неповнолітньому у даному випадку не доведений належними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 02.09.2019 №0000073203, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 6 800,00 грн. та розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 02.09.2019 № 8 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.