Справа № 712/154/20
про залишення апеляційної скарги без руху
29 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 досержанта поліції першого батальйону першої роти ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської області Соколовської Анни Євгенівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді,
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.
Суд зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, сформованого у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження №21-1410а16), необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України "Про судовий збір", не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак, і за подання апеляційної/касаційної скарги. У зв'язку з цим, за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір", сплаті не підлягає.
Проте, у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17), Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Полтавської області Департаменту патрульної поліції на ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та 15 листопада 2017 року, якими суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору, а потім повернув, дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України (провадження № 21-1410а16), указавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем і відповідачем судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів справляння судового збору.
Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Частина 5 ст. 242 КАС України, передбачає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 543/775/17, судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» становить 2102 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить 630,60 грн. (2102 грн.*0,2 *150%).
Реквізитами Шостого апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг є: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007 , код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. (ч. 4 ст. 286 КАС України)
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 07.04.2020 апелянтом отримано 14.04.2020 (а.с. 39), що підтверджується власноручною розпискою про отримання копії рішення, тобто, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 25.04.2020.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 12.09.2020 (що підтверджується штампом на конверті), тобто, з пропуском 10-денного строку на оскарження рішення від 07.04.2020, апелянтом надано суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому позивач зазначає, що про оскаржуване рішення йому взагалі певний час нічого не було відомо.
Крім того, апелянт посилається на встановлені карантинними обмеженнями норми, згідно яких, процесуальні строки було продовжено на час дії карантину. Також, подія, пов'язана зі сплпхом коронавірусу та впровадження карантину псилологічно вплинули на позивача, який відноситься до групи ризику, з огляду на що, позивач тривалий час фактично не працював та перебував у самоїзоляції за межами м. Черкаси.
Суд, розглянувши вказані в клопотанні про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення доводи та обгрунтування, звертає увагу на таке.
Згідно з ч. 3 Розділу 6 "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції, діючій на дату прийняття оскаржуваного рішення), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до ч. 3 Розділу 6 "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції від 18.07.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. {Розділ VI доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020}
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема, у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон № 731-IX опублікований 16 липня 2020 року, відповідно, набрав чинності 17 липня 2020 року. Тому останній день строку припадає на 06 серпня 2020 року. Жодних клопотань/заяв від апелянта до суду не надходило, а апеляційну скаргу було подано 12.09.2020.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому, у відповідності до ст. ст.169, 296 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: вказати обгрунтовані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір у розмірі 630,60 грн.
Керуючись ст. ст. 296, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2020 - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Ганечко О.М.