Справа № 743/910/20 Суддя (судді) першої інстанції: Павленко О.В.
29 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Скидан С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксації апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області
на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2020року
у справі № 743/910/20 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (надалі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову №029 від 23.06.2020 року про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення позапланового заходу посадовими особами відповідача допущено порушення вимог законодавства та оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, з огляду на те, що в порушення ст. 280 КУпАП постанова складалася без її участі, та вона була позбавлена надати свої пояснення, в порушення ст. 268 КУпАП при розгляді адміністративної справи.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2020 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення №029 від 23.06.2020, винесену заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієвим С.О., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-37 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. - скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-37 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимоги відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано оцінку тим обставинам, що позивачка перешкоджала проведенню перевірки, безпідставно не допускала посадових осіб відповідача до перевірки характеристик продукції, внаслідок чого було викликано співробітників Національної поліції та відносно позивачки складено протокол за ст. 188-37 КУпАП. Примірник протоколу не був вручений позивачці на місці, так як остання відмовилася підписувати будь-які документи та, не дочекавшись складання протоколу, покинула магазин. Посадовими особами відповідача було продовжено перевірку магазину 11.06.2020, під час якої особи, що здійснювали реалізацію продукції також повідомили, що не допускають їх до перевірки та покинули приміщення магазину.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Не погоджуючись з апеляційною скаргою позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
На адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому апелянт зазначає, що доводи позивача, які викладені у відзиві є необґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 09.06.2020 року на виконання наказу "Про проведення планової перевірки характеристик продукції" від 05.06.2020 року №709-п, згідно Направлення на проведення перевірки від 05.06.2020 року №709-п/694 посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було здійснено перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідач зазначає, що під час перевірки суб'єкта господарювання - позивачці, були пред'явлені службові посвідчення, надано копію направлення на проведення перевірки, роз'яснено, що всі рішення, дії та бездіяльності органу ринкового нагляду та їх посадових осіб вона може оскаржити в суді та попросили позивачку надати для реєстрації журнал проведення перевірки.
Інформація про ФОП ОСОБА_1 була розміщена в куточку споживача у приміщенні магазину.
Під час вжиття заходів щодо проведення перевірки позивачка не заперечувала, що її продукція розповсюджується за адресою магазину та повідомила, що їй необхідно здійснити "прийом товару".
Відповідач зазначає, що позивачка перешкоджала проведенню перевірки, безпідставно не допускала посадових осіб відповідача до перевірки характеристик продукції, внаслідок чого було викликано співробітників Національної поліції та відносно позивачки складено протокол за ст. 188-37 КУпАП.
Примірник протоколу не був вручений позивачці на місці, так як остання відмовилася підписувати будь-які документи та, не дочекавшись складання протоколу, покинула магазин.
Посадовими особами відповідача було продовжено перевірку магазину 11.06.2020 року, під час якої особи, що здійснювали реалізацію продукції також повідомили, що не допускають їх до перевірки та покинули приміщення магазину.
За результатами перевірки посадовими особами відповідача було складено акт перевірки характеристик продукції від 11.06.2020 року, протокол №14 від 11.06.2020 року, копії яких разом із копією протоколу від 09.06.2020 року були направлені позивачці та повідомлено, що розгляд справи за зазначеними документами відбудеться 23.06.2020 року об 11 год.
Представником відповідача було розглянуто справу відносно позивачки 23.06.2020 року та прийнято постанову №029, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП.
Позивач не погоджується із прийнятою постановою про накладення штрафу, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що складення протоколу та розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності за ст. 188-37 КУпАП відбувся з порушенням норм КУпАП, а також те, що в діях позивача відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов позивачки підлягає задоволенню в повному обсязі, а постанова №029 від 23.06.2020 - скасуванню, із закриттям справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 №877-V.
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 6 статтею 2 Закону№877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», виключно вимог ч.ч. 1, 4, 6 - 7, абз. 2 ч. 10, ч.ч. 12-14 ст. 4, ч.ч. 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та 3 ст. 6, ч.ч. 1-4, 6, 8-10 ст. 7, ч.ч. 1 та 2 ст. 12, ст.ст. 13-18, 20, 21 цього Закону.
При цьому, відповідно до абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Під заходами державного нагляду (контролю) розуміються планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частини 1 статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч. 6 ст. 7 Закону №877-V).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 09.06.2020 року на виконання наказу "Про проведення планової перевірки характеристик продукції" від 05.06.2020 року №709-п, згідно Направлення на проведення перевірки від 05.06.2020 року №709-п/694 посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було здійснено перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідач зазначає, що позивачка перешкоджала проведенню перевірки, безпідставно не допускала посадових осіб відповідача до перевірки характеристик продукції, внаслідок чого було викликано співробітників Національної поліції та відносно позивачки складено протокол за ст. 188-37 КУпАП.
Статтею 188-37 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №0025 від 09.06.2020, складеного начальником відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Лущай Є.О., та з оскаржуваної постанови №029 від 23.06.2020 вбачається, що з 10 год. 25 хв. по 12 год. 00 хв. 09.06.2020 року, позивачем безпідставно не допускала до перевірки характеристик продукції, що знаходилася в розповсюдженні у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , чим не виконала законні вимоги посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області щодо проведення перевірки, створивши перешкоди для виконання покладених на них обов'язків, та порушила п. 4 ч. 1 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за що передбачена відповідальність ст. 188-37 КУпАП.
З оскаржуваної постанови, як і з протоколу №0025 від 09.06.2020 не вбачається суті інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, адже в них не конкретизовано дії позивача, які б свідчили про не допуск останньою посадових осіб відповідача до проведення перевірки характеристик продукції та які створили перешкоди для виконання покладених на них обов'язків.
Зазначене свідчить, що посадовою особою відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не було встановлено всі обставини вчинення правопорушення, не відображено їх опис у оскаржуваній постанові, як цього вимагають положення статті 283 КУпАП.
Крім того, судом першої інстанції досліджено відеозапис, наданого представником відповідача, встановлено, що посадові особи відповідача 09.06.2020 року розпочали перевірку, однак потім призупинили її через необхідність прийняття товару позивачкою.
Отже, відеофіксація перевірки спростовує доводи представника відповідача про те, що позивачка не допустила посадових осіб відповідача 09.06.2020 року до проведення перевірки.
Так, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.05.2012 № 601, посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області уповноважені складати протоколи за ст. 188-37 КУпАП, та відповідно до положень цієї інструкції та ст.244-19 КУпАП розглядати справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 188-37 КУпАП.
Під час розгляду справи, відповідно до ст. 286 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також відповідно до п. 3.3 Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності правопорушника можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не заперечується, що позивач надіслала 19.06.2020 року на адресу відповідача клопотання про відкладення розгляду справи на підставі складених представником відповідача протоколів від 09.06.2020 року за ст. 188-37 КУпАП та від 11.06.2020 року, призначеної на 23.06.2020 року, у зв'язку з отриманням відповідей на її запити від 11.06.2020 року та 12.06.2020 року щодо отримання консультацій стосовно правомірності дій посадових осіб відповідача, бажанням скористатися захисником, поганою якістю отриманих копій документів та карантинними заходами.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, що останніми клопотання було отримано 22.06.2020 року.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення №029 від 23.06.2020 року, винесеної заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієвим С.О., вбачається, що справа про притягнення позивача до відповідальності за ст. 188-37 КУпАП, на підставі протоколу №0025 від 09.06.2020 року була розглянута у відсутність позивача, про що свідчить відсутність її підпису у постанові про отримання її копії. Даною постановою на позивача було накладено штраф у розмірі 170 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було взято до уваги клопотання про відкладення розгляду справи, яке подане позивачем.
Водночас, в пункті 13 Постанови пленуму Верховного Суду "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" від 17.10.2014 № 11 звернуто увагу судів, що стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи. У випадках, передбачених частиною другою статті 268 КУпАП, та інших випадках, передбачених законом, явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до органу (посадової особи), яка вирішує справу, є обов'язковою.
Отже, в порушення вимог статті 268 КУпАП, посадова особа відповідача за наявності клопотання позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відкладення розгляду справи, розглянула справу у її відсутність, що є грубим недодержанням вимог закону та тягне за собою безумовне скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до п. 3.2. Розділу 3 вищезазначеної Інструкції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана суворо дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Колегія судді звертає увагу, доводи представника відповідача про те, що справа про притягнення позивача до відповідальності за ст. 188-37 КУпАП повинна була розглянута у п'ятнадцятиденний строк з дня складення протоколу, у зв'язку з чим не було враховано її клопотання про відкладенні розгляду справи, не заслуговують на увагу.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.
Пунктом 2.3. Розділ ІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час вчинення правопорушення, його суть, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства порушено.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 року по справі №337/338 9/16-а було викладено позицію, відповідно до якої: «постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.».
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №029 від 23.06.2020 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-37 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., складена з порушенням норм статті 286, 280 та 283 КУпАП, а тому вона не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що складення протоколу та розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності за ст. 188-37 КУпАП відбувся з порушенням норм КУпАП, а також те, що в діях позивача відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП, а отже оскаржувана постанова підлягають скасуванню.
Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання представника відповідача на наявний в матеріалах справи доказ, як відео фіксація, оскільки з даного запису не можливо встановити, що позивач чинила перешкоди посадовим особам в проведенні перевірки в магазині.
Також, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов поданих відповідачем під час розгляду справи на першій інстанції, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на позиції Європейського Суду з прав людини, які він висловив, зокрема, в п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення у справі «Кобець проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Тобто, встановлюючи істину в справі суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
Дослідження матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не доведено наявності обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваних постанов та не надано на обґрунтування своїх доводів жодних належних і допустимих доказів, які би могли поза розумним сумнівом підтверджувати висновки перевірки дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя: Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк