Справа № 640/18803/19 Головуючий у І інстанції - Балась Т.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
24 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1250893/42431054 від 12.08.2019, № 1253050/42431054 від 14.08.2019, № 1253051/42431054 від 14.08.2019, № 1250866/42431054 від 12.08.2019, № 1250878/42431054 від 12.08.2019, № 1253052/42431054 від 14.08.2019, № 1250857/42431054 від 12.08.2019, № 1250856/42431054 від 12.08.2019, № 1250855/42431054 від 12.08.2019, № 1250852/42431054 від 12.08.2019, № 1250854/42431054 від 12.08.2019, № 1250853/42431054 від 12.08.2019, № 1250851/42431054 від 12.08.2019, № 1250850/42431054 від 12.08.2019, № 1250849/42431054 від 12.08.2019, № 1250848/42431054 від 12.08.2019, № 1249069/42431054 від 08.08.2019, № 1250879/42431054 від 12.08.2019, № 1250884/42431054 від 12.08.2019, № 1249070/42431054 від 08.08.2019, № 1249071/42431054 від 08.08.2019, № 1250864/42431054 від 12.08.2019, № 1250890/42431054 від 12.08.2019, № 1250876/42431054 від 12.08.2019, № 1250898/42431054 від 12.08.2019, № 1250903/42431054 від 12.08.2019, № 1250904/42431054 від 12.08.2019, № 1250874/42431054 від 12.08.2019, № 1250877/42431054 від 12.08.2019, № 1250889/42431054 від 12.08.2019, № 1250875/42431054 від 12.08.2019, № 1250871/42431054 від 12.08.2019, № 1250869/42431054 від 12.08.2019, №1250891/42431054 від 12.08.2019, № 1250897/42431054 від 12.08.2019, № 1250902/42431054 від 12.08.2019, № 1250885/42431054 від 12.08.2019, №1250873/42431054 від 12.08.2019, №1250887/42431054 від 12.08.2019, № 1250896/42431054 від 12.08.2019, №1250886/42431054 від 12.08.2019, № 1250861/42431054 від 12.08.2019, №1250860/42431054 від 12.08.2019, № 1250883/42431054 від 12.08.2019, № 1250895/42431054 від 12.08.2019, № 1250882/42431054 від 12.08.2019, № 1250863/42431054 від 12.08.2019, № 1250894/42431054 від 12.08.2019, № 1250888/42431054 від 12.08.2019, № 1250872/42431054 від 12.08.2019, № 1250862/42431054 від 12.08.2019, № 1250901/42431054 від 12.08.2019, № 1250859/42431054 від 12.08.2019, № 1250858/42431054 від 12.08.2019, № 1250892/42431054 від 12.08.2019, № 1250881/42431054 від 12.08.2019, № 1250865/42431054 від 12.08.2019, № 1250870/42431054 від 12.08.2019, № 1250899/42431054 від 12.08.2019, № 1250867/42431054 від 12.08.2019, № 1250868/42431054 від 12.08.2019, № 1250900/42431054 від 12.08.2019, № 1250880/42431054 від 12.08.2019;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» наступні податкові накладні: № 100 від 22.06.2019, № 101 від 25.06.2019, № 102 від 25.06.2019, № 103 від 25.06.2019, № 104 від 27.06.2019, № 105 від 27.06.2019, № 106 від 27.06.2019, № 107 від 17.06.2019, № 108 від 17.06.2019, № 109 від 17.06.2019, № 110 від 20.06.2019, № 111 від 21.06.2019, № 112 від 22.06.2019, № 113 від 28.06.2019, № 114 від 28.06.2019, № 51 від 27.06.2019, № 52 від 16.06.2019, № 53 від 16.06.2019, № 54 від 16.06.2019, № 55 від 16.06.2019, № 56 від 16.06.2019, № 57 від 16.06.2019, № 58 від 16.06.2019, № 59 від 16.06.2019, № 60 від 16.06.2019, № 61 від 16.06.2019, № 62 від 16.06.2019, № 63 від 16.06.2019, № 64 від 16.06.2019, № 65 від 16.06.2019, № 66 від 16.06.2019, № 67 від 16.06.2019, № 68 від 16.06.2019, № 69 від 16.06.2019, № 70 від 16.06.2019, № 71 від 16.06.2019, № 72 від 16.06.2019, № 73 від 16.06.2019, № 74 від 16.06.2019, № 75 від 16.06.2019, № 76 від 16.06.2019, № 77 від 16.06.2019, № 78 від 16.06.2019, № 80 від 16.06.2019, № 81 від 16.06.2019, № 82 від 16.06.2019, № 83 від 16.06.2019, № 84 від 16.06.2019, № 85 від 16.06.2019, № 86 від 16.06.2019, № 87 від 16.06.2019, № 88 від 16.06.2019, № 89 від 16.06.2019, № 90 від 16.06.2019, № 91 від 16.06.2019, № 92 від 17.06.2019, № 93 від 17.06.2019, № 94 від 18.06.2019, № 95 від 16.06.2019, № 96 від 20.06.2019, № 97 від 21.06.2019, № 98 від 21.06.2019, № 99 від 21.06.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1250893/42431054 від 12.08.2019, №1253050/42431054 від 14.08.2019, № 1253051/42431054 від 14.08.2019, №1250866/42431054 від 12.08.2019, №1250878/42431054 від 12.08.2019, №1253052/42431054 від 14.08.2019, № 1250857/42431054 від 12.08.2019, № 1250856/42431054 від 12.08.2019, №1250855/42431054 від 12.08.2019, №1250852/42431054 від 12.08.2019, №1250854/42431054 від 12.08.2019, №1250853/42431054 від 12.08.2019, № 1250851/42431054 від 12.08.2019, №1250850/42431054 від 12.08.2019, № 1250849/42431054 від 12.08.2019, №1250848/42431054 від 12.08.2019, № 1249069/42431054 від 08.08.2019, №1250879/42431054 від 12.08.2019, № 1250884/42431054 від 12.08.2019, № 1249070/42431054 від 08.08.2019, № 1249071/42431054 від 08.08.2019, № 1250864/42431054 від 12.08.2019, № 1250890/42431054 від 12.08.2019, № 1250876/42431054 від 12.08.2019, № 1250898/42431054 від 12.08.2019, № 1250903/42431054 від 12.08.2019, № 1250904/42431054 від 12.08.2019, № 1250874/42431054 від 12.08.2019, № 1250877/42431054 від 12.08.2019, № 1250889/42431054 від 12.08.2019, № 1250875/42431054 від 12.08.2019, № 1250871/42431054 від 12.08.2019, № 1250869/42431054 від 12.08.2019, № 1250891/42431054 від 12.08.2019, № 1250897/42431054 від 12.08.2019, № 1250902/42431054 від 12.08.2019, № 1250885/42431054 від 12.08.2019, № 1250873/42431054 від 12.08.2019, № 1250887/42431054 від 12.08.2019, № 1250896/42431054 від 12.08.2019, № 1250886/42431054 від 12.08.2019, № 1250861/42431054 від 12.08.2019, № 1250860/42431054 від 12.08.2019, № 1250883/42431054 від 12.08.2019, № 1250895/42431054 від 12.08.2019, № 1250882/42431054 від 12.08.2019, № 1250863/42431054 від 12.08.2019, № 1250894/42431054 від 12.08.2019, № 1250888/42431054 від 12.08.2019, № 1250872/42431054 від 12.08.2019, № 1250862/42431054 від 12.08.2019, № 1250901/42431054 від 12.08.2019, № 1250859/42431054 від 12.08.2019, № 1250858/42431054 від 12.08.2019, № 1250892/42431054 від 12.08.2019, № 1250881/42431054 від 12.08.2019, № 1250865/42431054 від 12.08.2019, № 1250870/42431054 від 12.08.2019, № 1250899/42431054 від 12.08.2019, № 1250867/42431054 від 12.08.2019, № 1250868/42431054 від 12.08.2019, № 1250900/42431054 від 12.08.2019, № 1250880/42431054 від 12.08.2019.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» наступні податкові накладні: № 100 від 22.06.2019, № 101 від 25.06.2019, № 102 від 25.06.2019, № 103 від 25.06.2019, № 104 від 27.06.2019, № 105 від 27.06.2019, № 106 від 27.06.2019, № 107 від 17.06.2019, № 108 від 17.06.2019, № 109 від 17.06.2019, № 110 від 20.06.2019, № 111 від 21.06.2019, № 112 від 22.06.2019, № 113 від 28.06.2019, № 114 від 28.06.2019, № 51 від 27.06.2019, № 52 від 16.06.2019, № 53 від 16.06.2019, № 54 від 16.06.2019, № 55 від 16.06.2019, № 56 від 16.06.2019, № 57 від 16.06.2019, № 58 від 16.06.2019, № 59 від 16.06.2019, № 60 від 16.06.2019, № 61 від 16.06.2019, № 62 від 16.06.2019, № 63 від 16.06.2019, № 64 від 16.06.2019, № 65 від 16.06.2019, № 66 від 16.06.2019, № 67 від 16.06.2019, № 68 від 16.06.2019, № 69 від 16.06.2019, № 70 від 16.06.2019, № 71 від 16.06.2019, № 72 від 16.06.2019, № 73 від 16.06.2019, № 74 від 16.06.2019, № 75 від 16.06.2019, № 76 від 16.06.2019, № 77 від 16.06.2019, № 78 від 16.06.2019, № 80 від 16.06.2019, № 81 від 16.06.2019, № 82 від 16.06.2019, № 83 від 16.06.2019, № 84 від 16.06.2019, № 85 від 16.06.2019, № 86 від 16.06.2019, № 87 від 16.06.2019, № 88 від 16.06.2019, № 89 від 16.06.2019, № 90 від 16.06.2019, № 91 від 16.06.2019, № 92 від 17.06.2019, № 93 від 17.06.2019, № 94 від 18.06.2019, № 95 від 16.06.2019, № 96 від 20.06.2019, № 97 від 21.06.2019, № 98 від 21.06.2019, № 99 від 21.06.2019.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» (ідентифікаційний код 42431054, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 121 023 (сто двадцять одна тисяча двадцять три) грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» (ідентифікаційний код 42431054, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 700 (двадцять дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з постановленим додатковим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зокрема, обґрунтовуючи апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві посилається на принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та зазначає, що у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України», пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України», пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також Відповідач звертає увагу суду на принцип співмірності та зазначає, що відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду, викладеної у справі № 753/15683/15, ціна позову у справі становила 110 млн. грн. кредитної заборгованості, а розмір витрат на правову допомогу склав 0,1% від ціни позову.
За наведених підстав Головне управління ДПС у м. Києві не може погодитись із законністю та обґрунтованістю додаткового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року та вважає, що наявні підстави для скасування вищевказаного судового рішення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі вважати безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року правомірним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи тощо.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19 лютого 2019 року по адміністративній справі № 803/1032/18.
Як вбачається з матеріалів справи, представником Позивача в судовому засіданні суду першої інстанції 04.03.2020 року було заявлено клопотання в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 143 КАС України щодо надання доказів на підтвердження понесених Позивачем витрат на правову допомогу.
10 березня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява Позивача про розподіл судових витрат, у якій просив суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» судові витрати на правову допомогу в розмірі 29700,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи до вищезазначеної заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в якості доказів витрат на правничу допомогу представником Позивача було долучено договір від 22.02.2019 № 20-3 про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» (Клієнт) та ОСОБА_1 (Адвокат) про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язався в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором (додатками, додатковими угодами) та за домовленістю сторін (т. 6 а.с.98-104).
Відповідно до п. 4.1 договору розмір гонорару за надання правової допомоги та порядок його оплати встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін у відповідних додатках до цього договору.
У додатку № 1 до договору від 22.02.2019 № 20-3 про надання правової допомоги сторони визначили, що розмір гонорару адвоката визначається з розрахунку 1000 грн. за 1 годину роботи адвоката в позасудовий час та зазначається в актах про надання послуг (п. 2.1 додатку № 1).
Відповідно до пункту 2.2 додатку № 1 розмір гонорару за участь адвоката в кожному окремому судовому засіданні на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції становить 1000 грн.
Розмір гонорару за участь адвоката в кожному окремому судовому засіданні на стадії судового розгляду по суті в суді першої інстанції становить 1500 грн. (п. 2.3 додатку №1)
Сторони погодили наступний порядок оплати гонорару згідно з п. 2 додатку №1: розмір гонорару згідно з пп. 2.1 п. 2 цього додатку сплачується клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури; розмір гонорару згідно з пп. 2.2 - 2.3 п. 2 цього додатку сплачується клієнтом протягом трьох банківських днів по факту проведення кожного судового засідання, яке відбулося за обов'язкової участі адвоката на підставі виставленого рахунку-фактури.
Згідно з п. 4 додатку № 1 загальний (остаточний) розмір гонорару та витраченого часу зазначається адвокатом у Звіті про надані послуги згідно з договором та складається із сум гонорару, зазначених у всіх складених актах про надання послуг.
Відповідно до Звіту про надані послуги згідно з додатком № 1 від 18.09.2019 до договору про надання правової допомоги № 20-3 від 22.02.2019 (т. 6 а.с. 105) адвокатом Драпаком Дмитром Анатолійовичем надана позивачу правнича допомога, а саме: 1) зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (2 години) - 2 000 грн., 2) збір та підготовка доказів для подання позовної заяви, аналіз судової практики (6 годин) - 6000 грн.; 3) підготовка та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви про визнання неправомірними та скасування рішень ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації виписаних податкових накладних (8 годин) - 8000 грн., 4) підготовка та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва письмових заперечень на відзиви до позовної заяви, правовий аналіз відзиву на позовну заяву (3 години) - 3000 грн., 5) підготовка та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики в аналогічних спорах, заяви про долучення до матеріалів справи письмової доповіді у судових дебатах (1 година 40 хв.) - 1700 грн., 6) участь у якості представника у судових засіданнях 13.11.2019 та 02.12.2019 (1 година) - 2000 грн., 7) участь у якості представника у судових засіданнях 22.01.2020, 26.02.2020 та 26.02.2020 (3 години 30 хв.) - 3500 грн., 8) юридичний супровід при компенсації витрат про правову допомогу (2 години 30 хв.) - 2500 грн.
До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надано копію акта надання послуг № 24 від 24.10.2019 (т. 6 а.с.106), акта надання послуг № 28 від 21.11.2019 (т. 6 а.с.109), акта надання послуг № 30 від 03.12.2019 (т. 6 а.с.112), акта надання послуг № 3 від 24.01.2020 (т. 6 а.с.115), акта надання послуг № 5 від 28.02.2020 (т. 6 а.с.118), акта надання послуг № 7 від 05.03.2020 (т. 6 а.с.121).
Представником Позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи копію рахунку на оплату № 36 від 24.10.2019 та платіжне доручення № 2234 від 24.10.2019 на суму 16000,00 грн. (т. 6 а.с.107-108), рахунку на оплату № 42 від 21.11.2019 та платіжне доручення № 2517 від 21.11.2019 на суму 3000,00 грн. (т. 6 а.с.110-111), рахунку на оплату № 45 від 03.12.2019 та платіжне доручення № 2573 від 03.12.2019 на суму 2000,00 грн. (т. 6 а.с.113-114), рахунку на оплату № 4 від 21.01.2020 та платіжне доручення № 33 від 24.01.2020 на суму 1500,00 грн. (т. 6 а.с.116-117), рахунку на оплату № 7 від 26.02.2010 та платіжне доручення № 1 від 28.02.2020 на суму 1500,00 грн. (т. 6 а.с.119-120), рахунку на оплату № 8 від 04.03.2020 та платіжне доручення № 2 від 05.03.2020 на суму 5700,00 грн. (т. 6 а.с.122-123).
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи документів: актів надання послуг № 24 від 24.10.2019, № 28 від 21.11.2019, № 30 від 03.12.2019, № 3 від 24.01.2020, № 5 від 28.02.2020, № 7 від 05.03.2020, адвокат ОСОБА_1 надав професійну правничу допомогу ТОВ «Будівельна Індустрія Будпроект» на підставі договору про надання правової допомоги від 22.02.2019 № 20-3, пов'язану з розглядом адміністративної справи по оскарженню рішень ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних, яка була сплачена Позивачем адвокату на підставі платіжних доручень № 2234 від 24.10.2019 на суму 16000,00 грн., № 2517 від 21.11.2019 на суму 3000,00 грн., № 2573 від 03.12.2019 на суму 2000,00 грн., № 33 від 24.01.2020 на суму 1500,00 грн., № 1 від 28.02.2020 на суму 1500,00 грн., № 2 від 05.03.2020 на суму 5700,00 грн., на загальну суму 29 700,00 грн.
За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).
Колегія суддів зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому Відповідач зазначає, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати у сумі 29700,00 грн. не є розумними у даній справі.
Проте, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване додаткове рішення зазначив, що доводи Відповідача, викладені у вищевказаних запереченнях, не знайшли свого підтвердження під час перевірки доказів понесених Позивачем витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що немає підстав для зменшення заявленого розміру витрат на правову допомогу.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.
Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що не вбачає доцільності стягнення з Відповідача судових витрат у сумі 29700,00 грн., понесених Позивачем під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, оскільки дана сума не співмірна зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заява Позивача підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки судом першої інстанції було не в повній мірі було надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам та доводам Головного управління ДПС у м. Києві зазначеним в запереченнях на заяву Позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року слід змінити.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 241, 242, 243, 250, 252, 310, 315, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року змінити, виклавши абзац 1 резолютивної частини в такій редакції:
«Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Індустрія Будпроект» (ідентифікаційний код 42431054, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Повний текст складено 28.09.2020 року.