Справа № 640/1840/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
28 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 207 від 09 січня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю процедурних порушень з боку відповідача як під час вирішення питання про порушення дисциплінарної справи так і під час її розгляду, які виразились зокрема у неналежному повідомленні позивача про дату та час розгляду дисциплінарної справи, що мало наслідком обмеження його права у наданні пояснень, відповідних доказів, заявленні клопотань та відводів членам дисциплінарної палати.
Крім цього, на переконання позивача у його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим дисциплінарна справа відкрита без достатніх на те підстав. Наголошує, що він не робив публікацій, про які йдеться в скарзі. Наведений ресурс модерується іншими особами й до нього є доступ у всіх клієнтів позивача. З огляду на принцип індивідуальної відповідальності, позивач доводить відсутність своєї вини, а відтак і безпідставність його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач надавши клієнтці у договорі про надання правової допомоги доступ до вищезгаданої сторінки, де публікації розміщені від та під ім'ям ОСОБА_1 як адвоката, надалі саме з особою адвоката пов'язується сприйняття цих публікацій стороннім спостерігачем як усвідомлено вчинених саме адвокатом.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки порушенню відповідачем Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким визначено, що формою роботи комісіє є засідання. Так, позивач доводить, що участь особи, щодо якої вирішується питання про порушення дисциплінарної справи та її розгляд має право на участь у такому засіданні. Відтак, з огляду на те, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо завчасного повідомлення прийняв передчасне рішення.
Доводи в частині відсутності в його діях дисциплінарного проступку залишились незмінними. Так, апелянт вказує, що судом не встановлено належність сторінки, на якій розміщувались публікації, саме позивачеві, у зв'язку з чим, на його переконання відсутні підстави стверджувати про наявність дисциплінарного проступку.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Також відповідач у відзиві просить суд розглядати справу за участі його представника. Проте, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та відмовляє у заявленому клопотанні з огляду на приписи ч. 6 ст. 262 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 02 липня 2019 року ОСОБА_2 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 .
Зазначена скарга прийнята відповідачем 03 липня 2019 року та зареєстрована за АДРЕСА_1 .
Предмет скарги стосувався розповсюдження на сторінці « ОСОБА_1 » в соціальній мережі «Фейсбук» неправдивої та принизливої інформації про скаржника, які стосувалися розгляду цивільних справ між ОСОБА_2 та його колишньою дружиною ОСОБА_4 , представником якої є адвокат ОСОБА_1 .
Дорученням Голови дисциплінарної КДКА м. Києва № 214 від 09.07.2019 доручено члену дисциплінарної палати КДКА міста Києва Розметову Р.Н. проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладений у скарзі.
Листом № 02/983-3/456-19 від 26.07.2019 позивача повідомлено про надходження скарги та запропоновано надати свої пояснення.
31 липня 2019 року позивачем надані пояснення по суті скарги, в яких він просить повернути скаргу скаржнику, у зв'язку з тим, що наведені у скарзі публікації не можуть бути належним доказом вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до довідки від 29 серпня 2019 року, складеної за результатами перевірки обставин викладених у скарзі № 3/456-19 від 03.07.2019, членом ДП КДКА м. Києва запропоновано порушити дисциплінарну скаргу відносно адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 166 від 29 серпня 2019 року порушено дисциплінарну справу відносно ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 19 вересня 2019 року на 10:50 в приміщенні КДКА с. Києва.
03 вересня 2019 року зазначене рішення направлено скаржнику та позивачеві.
11 вересня 2019 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення про порушення відносно нього дисциплінарної справи, за результатами розгляду якої прийнято рішення № Х-ІІ-012/2019 від 05 грудня 2019 року, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У зв'язку з поверненням матеріалів дисциплінарної справи до КДКА м. Києва, призначено чергове засідання дисциплінарної палати на 09 січня 2020 року, про що листом від 02 січня 2020 року № 01/1031 повідомлено позивача.
Зазначений лист позивачем отримано 06 січня 2020 року.
09 січня 2020 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва прийнято рішення № 207, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку , передбаченого статтями 34 та 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.
Незгода позивача з зазначеним рішенням зумовила його звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій, в той час як надані позивачем пояснення не доводять їх переконливості, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону № 5076-VI з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Загальні умови, підстави для притягнення та види дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано Розділом VI Закону № 5076-VI.
Відповідно до положень статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону № 5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Передумовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку за змістом ч. 1 ст.37 Закону № 5076-VI, передує: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Статтею 40 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
За змістом частини 1 ст. 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи ДП КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку може мати своїм наслідком застосування до нього одного з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
При цьому, частиною 2 статті 31 Закону № 5076-VI визначено перелік підстав, за яких може бути застосовано накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Такими підставами є, виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій визначає Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77 (далі - Регламент).
Позивач звертав увагу, що його не було запрошено до участі в засіданні 29 серпня 2019 року, на якому вирішувалось питання щодо відкриття дисциплінарної справи.
В свою чергу, відповідач, із посиланням на приписи ст. 39 Закону № 5076-VI доводить, що участь адвоката та скаржника на засіданні дисциплінарної палати під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи або відмови в її порушенні не передбачена.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката вирішується більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні.
Пп. 6.1.1 п. 6.1 Регламенту визначено, що формою роботи КДКА є засідання.
Відповідно до підпункту 6.1.2 пункту 6.1 Регламенту підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях, із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученням голови чи заступників голови одним із членів КДКА, секретаріатом КДКА. Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п'ять днів до дня проведення засідання.
Учасники засідання КДКА (палати) мають право до початку засідання заявити відвід члену (членам комісії) за наявності об'єктивних даних, які свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість члена комісії у вирішенні питання, включеного до порядку денного засідання; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання (крім члена КДКА); висловлювати заперечення (підпункт 6.4.2 пункту 6.4 Регламенту).
Аналізуючи наведені положення, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року в справі № 817/66/16 дійшла висновку, що вирішення питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи має відбуватися з повідомленням заявника (скаржника) та адвоката стосовно проведення засідання із зазначенням місця, дня та часу його проведення, з наданням копії заяви (скарги) та копій всіх документів, приєднаних до неї, для отримання письмового пояснення по суті порушених у скарзі питань.
Водночас, рішення про порушення дисциплінарної справи є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Отже, враховуючи, що рішення № 166 від 29 серпня 2019 року позивачем до суду не оскаржується, встановлення протиправності його прийняття не призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки таке рішення не є юридично значимим для нього, а реальні наслідки для позивача створює оскаржуване ним рішення № 207 від 09 січня 2020 року про накладення адміністративного стягнення.
На користь такого висновку свідчить правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 24 червня 2020 року в справі № 815/1830/18, згідно якого порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.
В той же час, дотримання дисциплінарною палатою вимог Регламенту під час ухвалення рішення за наслідком розгляду дисциплінарної скарги має вагоме значення.
Як вже зазначалось, підпункт 6.1.2 пункту 6.1 Регламенту визначає, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п'ять днів до дня проведення засідання.
За встановленими обставинами справи, після повернення матеріалів дисциплінарної справи з Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, призначено чергове засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на 09 січня о 10:45 з розгляду скарги ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про розгляд скарги позивачеві вручено 06 січня 2020 року.
Водночас, ані положення Закону № 5076-VI, ані Регламент не визначає належності чи неналежності повідомлення, тобто того, коли адвокат вважається повідомлений про місце, день та час розгляду відповідної скарги щодо нього.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 826/23545/15.
Відтак, з урахуванням скорочених строків розгляду скарги, обізнаності позивача з ходом розгляду справи та надання своїх пояснень по суті скарги у липні 2019, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що строк повідомлення про засідання був достатнім для прибуття позивача на засідання КДКА та надання, за бажанням, ще й усних пояснень.
Колегія суддів знаходить слушними доводи відповідача про те, що порушення процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях застосовує аналогічний вимір суттєвості порушень, який демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).
Отже, скасування рішення КДКА з підстав недотримання процедури розгляду дисциплінарної справи призведе до наслідків нерозгляду скарги відносно адвоката по суті.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
По суті скарги, судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.
09 червня 2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - Правила; зі змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року), які мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Згідно ст. 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
За змістом статті 59 Правил адвокатської етики, при встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі.
Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз'яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року в справі № 815/1830/18, правила адвокатської етики поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката.
Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 , саме нею здійснювались публікації, які слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивачем у договорі про надання правової допомоги клієнтці надано доступ до сторінки адвоката у соціальній мережі «Фейсбук», чим по суті схвалено будь-які публікації будь-якого характеру, які в свою чергу й стали підставою для дисциплінарного провадження, то адвокат мав усвідомлювати те, що розміщені клієнткою публікації на сторінці адвоката для стороннього спостерігача вочевидь сприйматимуться як власні публікації безпосередньо адвоката ОСОБА_1 , інформація в яких спрямована на (проти) певних осіб, у даному випадку - ініціатора дисциплінарного провадження.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, а саме порушення ст. 59 Правил адвокатської етики.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно ч. 3 ст. 31 Закону № 5076-VI рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
Спірне рішення було прийнято 09 січня 2020 року, при цьому, зупинено право позивача на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Гарантоване ж статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, оскільки рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 207 від 09 січня 2020 року фактично виконано (тримісячний строк на момент розгляду справи сплив), його скасування, навіть у разі визнання протиправним, не поновить прав позивача, які він вважав порушеними.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
А.Г. Степанюк