Справа № 640/10012/19
про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 295-297 КАС, судом встановлено наступне.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакцій чинній на момент звернення апелянта до суду із даною апеляційною скаргою).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Проте, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 1152,60 грн. (768,40 грн. (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову за одну позовну вимогу немайнового характеру заявлену фізичною особою у 2019 році)*150%), що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам, встановленим ст. 296 КАС України, а саме п.1 ч. 5 цієї норми.
Водночас, судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі, мотивоване тим, що майновий стан пенсійного органу перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про судовий збір" платниками судового збору є зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У свою чергу, приписами ст. 5 цього Закону визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Проте, згідно з положеннями наведеної норми органи Пенсійного фонду України не входять до цього переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Разом з цим, порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої також не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом не надано доказів існування умов, визначених статтями 5 та 8 Закону України "Про судовий збір", що є підставою для звільнення від сплати судового збору, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відсутні.
Також, судом встановлено, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, оскільки подана поза межами строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийнято судом у порядку письмового провадження 14 липня 2020 року та отримано апелянтом 23 липня 2020 року, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0105105371795.
Відповідно до приписів ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За наведених обставин, останнім днем строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою є 25 серпня 2020 року.
Водночас, як встановлено судом, дану апеляційну скаргу було подано апелянтом до суду першої інстанції 09 вересня 2020 року, тобто після закінчення встановленого законодавством строку для вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року мотивоване тим, що у зв'язку з запровадженням карантину відповідно до рішення КМУ від 11.03.2020 № 211 керівництвом ГУ ПФУ в м.Києві було прийнято рішення про переведення працівників юридичного управління на дистанційну роботу на час дії карантину та відповідних обмежень, що на переконання апелянта є повадною причиною пропуску строку на звернення з даною апеляційною скаргою.
Розглянувши вказане клопотання апелянта колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається зі змісту клопотання апелянта, останній в якості поважних причин вказує на впровадження на території України карантинних обмежень.
Так, вирішуючи питання щодо поважності вказаних апелянтом причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд зазначає про таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.
Разом з тим, відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, дійсно, передбачені КАС України строки, у тому числі на апеляційне оскарження судових рішень були законом продовжені на весь строк дії карантину.
Водночас, суд зазначає, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з наведеного слідує, що строк на звернення до суду з даною апеляційною не продовжується на весь строк дії карантину та закінчився в силу вимог Закону 25 серпня 2020 року.
У свою чергу, суд зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх на оскарження судового рішення не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Разом з тим, зазначені апелянтом у клопотанні про поновлення строку підстави зволікання на звернення до суду з даною апеляційною скаргою під час впровадження на території України карантину не свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання апеляційної скарги в цей період, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Крім того, жодних доказів на підтвердження зазначених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставин апелянтом суду не надано, що свідчить про необгрунтованість викладених апелянтом у клопотанні обставин.
При цьому, суд враховує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).
З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, якою передбачено, що у разі якщо позовну заяву (апеляційну скаргу) подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви (апеляційної скарги) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з приписами ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Приписами ч. 3 ст. 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн. (сплаченого за такими реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA638999980313171206081026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101);
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 169, 295-298, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Парінов