Справа № 640/379/19
28 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року.
Разом із апеляційною скаргою відповідач звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору, проте повернення апеляційної скарги не позбавляє права апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою. Крім того апелянт зазначає про зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Водночас, звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції 21 вересня 2020 року, Головним управлінням ДПС у м. Києві так і не сплачено судовий збір.
Отже, доводи, викладені в заяві про те, що апелянтом вчиняються всі дії для забезпечення звернення до суду з апеляційною скаргою не відповідають дійсності і у даному випадку не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів враховує, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
Таким чином, скаржник мав можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а причини пропуску такого строку - неповажними.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
Суддя В.П. Мельничук
Суддя О.М. Оксененко