29 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8640/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року (суддя Луніна О.С., повний текст рішення складений 13 лютого 2020 року) в адміністративній справі
за позовом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду надійшов позов Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0032605041 форми «Н» від 28.05.2019.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за січень-травень, липень-грудень 2017 року, січень-серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, за результатами якої складено Акт № 24132/04-36-50-41/14316882 від 26.04.2019.
На підставі висновків акту відповідачем 28 травня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032605041 форми «Н», яким до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄДРПН на загальну суму 2389050,35 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄДРПН.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄДРПН за умови, що податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, що спростовує доводи апелянта, що кожна з вказаних умов може бути застосована окремо.
З матеріалів справи вбачається, що під час камеральної перевірки податковим органом встановлено, що ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» порушено граничні строки реєстрації 95 податкових накладних в ЄДРПН на загальну суму ПДВ 6838105,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» зазначає, що податкові накладні, зазначені в акті перевірки, містять у верхній лівій частині у графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» помітка «Х» та зазначено тип причини: 02- Складена на постачання неплатнику податку або 09 - Складена на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість, а тому штрафні санкції не повинні застосовуватися, оскільки такі податкові накладні складені на постачання неплатнику податку та на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування ПДВ.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, затверджено Порядок заповнення податкової накладної.
Відповідно до пункту 11 Порядку у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Згідно з п. 12 Порядку у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
За приписами пункту 14 Порядку до графи 8 - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
У графі 8 зазначається код ставки:
20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;
7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;
901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;
902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;
903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, складені ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», містять зазначення «не підлягає надання отримувачу (покупцю)» з причини « 02» (складені на постачання неплатнику податку) та « 09» (складені на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість).
Разом з тим, вказані податкові накладні містять код ставки податку на додану вартість « 20», тобто операції з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові накладні не можуть вважатися такими, що складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, а тому податковим органом правомірно застосовано штраф до позивача за порушення строків їх реєстрації.
Суд апеляційної інстанції також знаходить необґрунтованими посилання апелянта про відсутність підстав для застосування штрафу, оскільки при відсутності реєстрації чи несвоєчасній реєстрації податкових накладних державний бюджет не зазнає негативних наслідків, адже за приписами ст. 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачена відповідальність платника податків саме за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, незалежно від настання негативних наслідків для бюджету.
Апелянт також зазначає про допущення методологічних помилок щодо застосування 20% ставки оподаткування за податковими накладними на загальну суму штрафу 1827146,31 грн., оскільки програмне забезпечення не дозволяло по іншому здійснити оформлення таких операцій, тоді як такі податкові накладні були оформлені на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування ПДВ, а саме, надано послуги харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи.
Проте суд зазначає, що вказані доводи не підтверджені належними доказами. Крім того, позивачем не було подано до податкового органу уточнену декларацію із виправленою інформацією щодо застосування ставки оподаткування за задекларованими операціями.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що 23 травня 2020 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020, відповідно до якого підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 73 наступного змісту: «Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».
Апелянтом подано до суду апеляційної інстанції податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2020 № 0092565041, прийняте на виконання вищенаведеної норми Податкового кодексу України та клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін і розподіл судових витрат. Проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін.
Відповідно до приписів статті 190 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень. Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення. Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що примирення сторін - двостороння угода між сторонами справи, спрямована на врегулювання спору шляхом досягнення взаємних поступок. Такі умови викладаються у відповідній заяві, яка подається до суду. Суд, в свою чергу, перевіряє умови примирення і в разі їх затвердження закриває провадження у справі.
Позивач 28.09.2020 подав до суду заяву про примирення та закриття провадження у справі, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0032605041 від 28.05.2019 і відкликаним відповідачем з 27.08.2020. Така заява підписана начальником ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)». Підпис уповноваженого представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на заяві відсутній. Також відповідачем не надано окремого документу щодо згоди з умовами примирення.
Крім того, заява, подана позивачем, не містить умов примирення, що не дає суду можливість перевірити їх законність і виключає можливість їх затвердження та закриття провадження у справі.
Викладені апелянтом в заяві обставини, а саме прийняття відповідачем нового податкового повідомлення-рішення 13.08.2020 № 0092565041, не свідчить про окремі поступки податкового органу на користь платника податків, адже таке ППР прийнято відповідачем не на підставі домовленості з позивачем, а на виконання вимог закону, що не відповідає правовій природі інституту примирення сторін.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що заява про примирення відповідно до вимог ст. 190 КАС України фактично сторонами не подана, що унеможливлює її розгляд та затвердження умов примирення із закриттям провадження у справі.
Не може бути закрито провадження у справі й на підставі попередньо поданої позивачем заяви з посиланням на приписи ч. 8 п. 1 ст. 238 КАС України, адже відповідач, приймаючи нове податкове повідомлення-рішення про зменшення податкового зобов'язання, діяв не з метою виправлення допущених порушень, а на виконання вимог закону.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0032605041 форми «Н» від 28.05.2019 було прийнято обґрунтовано та правомірно.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. При цьому залишення судового рішення без змін не порушує права та інтереси позивача, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення на сьогодні вважається відкликаним в силу закону.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в адміністративній справі № 160/8640/19 без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 29 вересня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 29 вересня 2020 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров