28 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/683/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Лащенко Р.В.
за участі представника відповідача Алєксєєвої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 р. (суддя Жукова Є.О.) в справі № 160/683/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради (далі - ДНЗ, навчальний заклад) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська, 6, до повного усунення порушень, встановлення у рішенні способу та порядку виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта до повного усунення порушень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 р. позов задоволено, зобов'язано Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради (КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №207 КТ» КМР) зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: будівлі за адресою: вул. Салтиківська, буд. 6А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026, до повного усунення порушень; стягнуто з Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради (КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №207 КТ» КМР) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що відповідач не повідомлявся про існування судової справи, про рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Не заперечується апелянтом, що на час проведення планової перевірки існували порушення вимог пожежної безпеки, проте після проведення планового заходу усунуто порушення, які б могли призвести до загрози життю та здоров'ю людей, а саме, направлено документи для проведення ідентифікації щодо наявності або відсутності джерел небезпеки (пункт 7), здійснено роботи та усунуті недоліки по електроживленню (пункти 5, 6). Оскільки фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, направлено клопотання на фінансування заходів зі встановлення системи оповіщення протипожежної сигналізації. Усунення інших порушень можливе лише при наявності фінансування. Також вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано виключний захід реагування, який є неспівмірним із не усунутими порушеннями, а позивачем не надано доказів, що діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей. Вказує, що судом першої інстанції безпідставно справа розглянута в порядку спрощеного провадження, оскільки має великий суспільний резонанс.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.12.2019 року по 26.12.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку відповідача за адресою: вул. Салтиківська, буд.6А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026.
Актом перевірки об'єктів відповідача щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.12.2019 року №108 встановлені наступні порушення: будівля ДНЗ не обладнана системою протипожежної сигналізації; будівля ДНЗ не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; не забезпечено приміщення комори протипожежними дверима 2-типу з мінімальною межею вогнестійкості ЕІ30; допущено з'єднання жил проводів шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів; допущено підвішування світильників в цокольному поверсі безпосередньо на струмопровідні проводи; допущено експлуатацію відгалужувальних та з'єднувальних коробок в цокольному поверсі без кришок з негорючих або важкогорючих матеріалів; не створено об'єктову систему оповіщення в навчальному закладі, який є об'єктом з масовим перебуванням людей; не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки.
Жодних пояснень, зауважень та заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки від керівника відповідача не надходило.
Враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б могли спростувати доводи позивача та підтвердили б виконання пунктів акту перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Судом встановлено, що в період з 17.12.2019 р. по 26.12.2019 р. ГУ ДНС проведено планову перевірку щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська, 6-а, за результатами якої складено акт від 26.12.2018 р. № 108 та встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.
Зокрема, перевіркою встановлено, що будівля ДНЗ не обладнана системою протипожежної сигналізації; будівля ДНЗ не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; не забезпечено приміщення комори протипожежними дверима 2-типу з мінімальною межею вогнестійкості ЕІ30; допущено з'єднання жил проводів шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів; допущено підвішування світильників в цокольному поверсі безпосередньо на струмопровідні проводи; допущено експлуатацію відгалужувальних та з'єднувальних коробок в цокольному поверсі без кришок з негорючих або важкогорючих матеріалів; не створено об'єктову систему оповіщення в навчальному закладі, який є об'єктом з масовим перебуванням людей; не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки.
Після проведення планової перевірки та встановлення зазначених вище порушень до закінчення розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не ініціювалось питання проведення позапланової перевірки задля встановлення питання усунення порушень.
Насамперед суд вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Ухвалою суду першої інстанції від 03.02.2020 р. відкрите провадження у цій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому в мотивувальній частині ухвали суддя послався на положення частини 1 статті 263 КАС України.
За приписами частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
Таким чином, така категорія справ як застосування заходів реагування за позовом суб'єкта владних повноважень не відноситься до чітко визначеного переліку справ, які можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно, суд першої інстанції із порушенням норм процесуального права призначив та розглянув цю справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що потягло за собою подальше порушення прав відповідача на участь у розгляді справи.
Частиною 3 статті 317 КАС України, встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не повідомлений судом про розгляд справи, поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання, а судом першої інстанції цілком необґрунтовано зазначено у рішенні про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
При цьому судом першої інстанції проігноровано приписи статті 126 КАС України, яка регулює питання вручення судової повістки.
Так, відповідно до частини 8 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Наявний в матеріалах справи конверт, який направлявся на адресу відповідача, містить відомості про повернення відправнику за закінченням терміну зберігання поштового відправлення, проте не містить відомостей, що судова повістка доставлялась за адресою відповідача, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або адресою, яка зазначена представником відповідача.
Відповідно, у разі повернення судової повістки із зазначенням такої причини як закінчення терміну зберігання відсутні підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Таким чином, приймаючи до уваги факт безпідставного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку спрощеного провадження), неналежного повідомлення відповідача судом першої інстанції про розгляд справи, з урахуванням обґрунтування апелянтом апеляційної скарги неналежним повідомленням про розгляду справи, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).
Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Отже, застосування заходів реагування оскільки включає в себе: зупинення виробництва суб'єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.
Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.
Пунктом 7 статті 7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Встановлення не усунення відповідачем порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).
При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Судом першої інстанції не надана правова оцінка виявленим в ході перевірки порушенням, не зазначено, які саме з виявлених порушень створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей, що й є підставою для застосування такого виключного заходу реагування як зупинення повної експлуатації об'єкта.
Тобто, судом першої інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, у зв'язку з чим суд має здійснити дослідження виявлених в ході перевірки порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Так, судом встановлено, що будівля ДНЗ не обладнана системою протипожежної сигналізації, будівля ДНЗ не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.
Суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення може призвести до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, тому первинні засоби пожежогасіння можуть бути неефективними, продукти горіння унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей, особливо з урахуванням знаходження в приміщенні значної кількості дітей. При цьому гасіння пожежі здійсниться тільки при прибутті пожежних підрозділів з відповідними засобами гасіння.
При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою вогнестійкістю або їх невідповідність можлива втрата цілісності та втрата теплоізоляційної спроможності перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продукти горіння, чадний газ, підвищення температури), унеможливлює евакуацію людей.
Також не створення об'єктової системи оповіщення, який є об'єктом з масовим перебуванням людей, в тому числі дітей, не проведення ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки може призвести до пізнього виявлення пожежі та неможливості вчасного здійснення ефективних заходів щодо усунення небезпеки.
Апелянтом до апеляційної скарги додані докази здійснення заходів з метою усунення виявлених порушень, зокрема, наказ про створення комісії у закладі, метою діяльності якої є розроблення та затвердження заходів виконання акту перевірки; розроблений план таких заходів; акт, складений такою комісією, яким встановлено виправлення певних недоліків, виявлених в ході перевірки (допущення підвішування світильників в цокольному поверсі безпосередньо на струмопровідні проволоки; допущено експлуатацію відгалужувальних та з'єднувальних коробок в цокольному поверсі без кришок негорючих або важкогорючих матеріалів); направлено клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування щодо фінансування заходів з усунення інших виявлених в ході перевірки порушень.
Також в ході апеляційного розгляду справи представником відповідача надано акт про попереднє обстеження об'єкта підрядною організацією для надання в подальшому послуг на встановлення автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу; акт виконаних робіт, яким підтверджено виконання з'єднання жил проводів шляхом використання затискачів, зняття підвішених світильників в цокольному поверсі із струмопровідних проводів, закриття відгалужувальних та з'єднувальних коробок в цокольному поверсі кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів; акт проведення позапланової перевірки від 30.07.2020 р. № 185, яким підтверджено не усунення основних порушень, виявлених в ході планової перевірки; наказ відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради про затвердження проектно-кошторисної документації по об'єкту «Встановлення автоматичної пожежної сигналізації та систем оповіщення про пожежу в приміщеннях комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради».
Судом прийняті ці докази, зважаючи на належне обґрунтування відповідачем об'єктивної неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині безпідставного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Дослідивши подані відповідачем докази, суд вказує, що доводи апелянта про часткове усунення порушень в межах наявного фінансування, а також звернення із клопотання про здійснення фінансування інших заходів задля повного усунення порушень, як підстави для відмови у задоволенні позову є необґрунтованими.
Так, в ході розгляду справи встановлено, що більшість виявлених позивачем порушень, а саме тих, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуті й на час апеляційного перегляду справи.
Відсутність же фінансування на здійснення таких заходів не може бути підставою для відмови у застосуванні заходів реагування, зважаючи на приведені вище висновки суду, що не усунуті порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, особливо з врахуванням того, що відповідач є дошкільним закладом освіти, тобто така загроза існує відносно життя та здоров'я дітей.
Суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта діє саме до повного усунення порушення, а з усуненням таких порушень закінчиться дія застосованих заходів реагування.
Таким чином, сукупність виявлених в ході планової перевірки та не усунутих до проведення позапланової перевірки порушень створює реальну загрозу для життя і здоров'я людей, що є підставою для задоволення позову.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що судом першої інстанції безпідставно при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн.
Питання розподілу судових витрат врегульоване статтею 139 КАС України, відповідно до частини 2 якої при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень не можуть покладатися судові витрати зі сплати судового збору, в тому числі, якщо судом першої інстанції відстрочено позивачу - суб'єкту владних повноважень сплату судового збору до закінчення розгляду справи.
В такому разі такий судовий збір має бути стягнуто саме з позивача - суб'єкта владних повноважень, оскільки саме позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 р. в справі № 160/683/20 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 р. в справі № 160/683/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) скасувати.
Ухвалити в справі № 160/683/20 нове рішення.
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта - будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська, 6-а, до повного усунення порушень.
Зобов'язати Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради зупинити експлуатацію об'єкта - будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська, 6-а, до повного усунення порушень.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 28.09.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.09.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко